нятися у воді - гідрофільні (від грец. гідро - вода та філіа - дружба), або полярні, та нерозчинні у ній-гідрофобні (від грец. фобос -страх), або неполярні.

До гідрофільних сполук належить багато кристалічних солей, наприклад кухонна сіль (NaCl). Протилежні електричні заряди молекули води притягують іони Na⁺ і СІ^-, витягуючи їх із кристалічної решітки. Вода розчиняє також багато сполук, здатних іонізуватися (розпадатися на електрично заряджені частки) під час взаємодії з нею, наприклад, ті, що містять карбоксильні (—СООН) та інші групи.

Гідрофобні речовини (майже всі ліпіди, деякі білки) містять неполярні групи, які не взаємодіють з молекулами води (-СН₂, -СН₂СН₃).

Воді як універсальному розчиннику належить надзвичайно важлива роль. Більшість хімічних реакцій відбувається тільки у водних розчинах. Проникнення речовин у клітину і виведення з неї продуктів життєдіяльності здебільшого можливе лише у розчиненому стані. Вода бере безпосередню участь у біохімічних перетвореннях (реакції гідролізу).

Із водою пов'язана також регуляція теплового режиму організмів. Їй властива велика теплоємність, тобто здатність поглинати тепло за незначних змін своєї температури. Саме завдяки цьому вода запобігає різким змінам температури у клітинах і організмі в