сання поживних речовин (коренеплоди, кореневі бульби), прикріплення пагонів до субстратів (причіпки, ходульні корені) тощо. Різні види коренів (головний, бічні, додаткові) формують кореневу систему.

Пагін складається з осьової частини (стебла), на якому розташовані листки та бруньки. На деяких пагонах, так званих репродуктивних, розміщені також генеративні органи (квітки). Стебло забезпечує взаємозв'язок органів рослини між собою, транспортує різні речовини, утворює і несе на собі листки та квітки. Листок виконує функції фотосинтезу, газообміну та випаровування води (транспірації).

Бруньки-це зачаткові пагони. Вегетативні бруньки складаються із зачаткового стебла з конусом наростання та зачаткових листочків. Генеративні - містять зачатки квіток або суцвіть.

Завдяки верхівковій меристемі стебло та корінь здатні до необмеженого росту в довжину, а бічна меристема забезпечує їхній ріст у товщину. Листки ростуть переважно до певних розмірів за рахунок крайової меристеми

Для кореня і стебла характерна осьова будова Вони складаються з різних концентричних шарів, утворених певними тканинами. Наприклад, багаторічне стебло дерева побудовано з концентричних шарів (кора, камбій, деревина і серцевина). Листок має пластинчасту структуру, яка складається з шарів покривної тканини (епідерми), стовпчастої та губчастої хлорофілоносної паренхіми і містить судинно-волокнисті пучки (жилки).

Органи нестатевого розмноження рослин і грибів називають спорангіями. Вони розміщені або поодиноко, або зібрані разом у складні структури (стробіли хвощів та плаунів, плодові тіла грибів).

Органи статевого розмноження забезпечують утворення та дозрівання статевих клітин, процеси запліднення, а у насінних рослин (голо- та покритонасінних) - ще й запилення. Жіночі статеві органи вищих спорових рослин (мохів, папоротей, хвощів, плаунів) та голонасінних мають назву архегонії, а чоловічі - антеридії. У покритонасінних рослин органом насіннєвого розмноження є квітка.

Функції рослинного організму (росту, розвитку тощо) регулюються за допомогою біологічно активних сполук - фітогормонів, які виробляються спеціалізованими тканинами вищих рослин. Незначні кількості цих сполук можуть значно впливати на різні життєві функції рослин, прискорюючи або гальмуючи їх. Фітогормони транспортуються від місця їхнього утворення до місця дії по провідних тканинах або безпосередньо від однієї клітини до іншої.

За допомогою біологічно активних сполук (фітонцидів, алкалоїдів тощо) рослини можуть впливати на особин свого або інших видів рослин, мікроорганізмів, тварин.

Фітонциди (від грец. фітон - рослина та лат. цедо - вбиваю) - це речовини, які виділяються рослинами для пригнічення життєдіяльності інших видів рослин, бактерій, грибів тощо. Наприклад, пирій та ясен можуть за допомогою фітонцидів гальмувати розвиток рослин інших видів. Тому, висіваючи разом рослини різних видів або плануючи сівозміну, необхідно враховувати, яким чином одні види впливатимуть на інші.