його частини. Завдяки процесам регенерації постійно замінюються клітини і тканини, термін функціонування яких вичерпаний (залозисті клітини кишкового епітелію, клітини крові), що необхідно для нормального функціонування організму. Процеси регенерації лежать в основі вегетативного розмноження. Регенерація є загально-біологічним явищем.

У різних груп тварин спостерігають різний ступінь регенерації (мал.66). У деяких безхребетних можлива регенерація цілісного організму з незначної його частини. Так, у примітивних багатоклітинних водних тварин - губок, у яких відсутні диференційовані тканини, описані випадки, коли цілісний організм відновлювався з розтертої клітинної маси. У поліпів кишковопорожнинних (гідра), як ви пам'ятаєте, особина може відновлюватись зі своєї 1/200 частини, у війчастих червів - з 1/100. Здатні відновлювати цілісні органи такі безхребетні тварини, як війчасті, багатощетинкові та малощетинкові черви, деякі ракоподібні (наприклад, краби), голкошкірі.

Серед хребетних регенерацію цілісних органів спостерігають у хвостатих земноводних (відновлення кінцівок, хвоста, очей, деяких внутрішніх органів), ящірок (відкинутої частини хвоста). З підвищенням рівня організації здатність до регенерації зменшується. Так, у птахів і ссавців (в тому числі й людини) зберігається лише здатність до загоєння ран, зростання кісток, поновлення певних клітин і тканин, чий термін життя вичерпаний.

Отже, у тварин можна виділити репаративну та фізіологічну регенерацію. За репаративної (від лат. репаратіо - відновлення) регенерації відновлюються структури, втрачені внаслідок випадкових пошкоджень, а за фізіологічної - оновлюються частини, які вже відіграли свою роль в організмі.