Наприклад, серед рачків дафній звичайно у прісних чи солонуватих водоймах трапляються лише самки, що розмножуються партеногенетично: вони відкладають незапліднені яйця. З них виходить наступне покоління самок, які знову відкладають незапліднені яйця. Але за певних умов (зниження температури, нестача їжі, підвищення солоності води тощо) з незапліднених диплоїдних яєць виходять не тільки самки, але й самці. У самок формуються гаплоїдні яйця, розвиток яких можливий лише після запліднення. Вони багаті на запасні поживні речовини (жовток), після запліднення вкриваються щільною оболонкою і здатні переживати несприятливі умови. Після періоду спокою, з настанням сприятливих умов, з цих яєць виходить нове покоління самок, які знову розмножуються партеногенетично. Близький за характером тип життєвого циклу відомий у рівнокрилих комах-попелиць (мал.68).

Чергування поколінь, які розмножуються статевим шляхом та партеногенетично, має важливе біологічне значення для організмів, котрі існують в умовах, що періодично змінюються і не можуть переживати несприятливий період в активному стані. Статеве розмноження забезпечує безперервність існування виду в нестабільних умовах, а партеногенез дає змогу повною мірою використовувати сприятливі умови, швидко збільшуючи чисельність виду.

У життєвому циклі деяких тварин чергуються роздільностатеве та гермафродитне покоління.

Так, у представника круглих червів - рабдитиса - особини гермафродитного покоління паразитують у легенях жаб. Яйця, які продукують гермафродитні