ня і форма тіла? Які ви знаєте їхні різновиди? 5. У чому полягає суть мімікрії? Які види мімікрії ви знаєте? 6. Що таке гомології та аналогії, рудименти та атавізми?

Подумайте: які можуть бути причини дивергенції, крім згаданих у цьому параграфі?

§ 77. КРИЗА ДАРВІНІЗМУ. СТВОРЕННЯ СИНТЕТИЧНОЇ ГІПОТЕЗИ ЕВОЛЮЦІЇ

Пригадайте: які ви знаєте основні положення еволюційної гіпотези Ч. Дарвіна? Які закони спадковості відкрив Г.Мендель?

Криза дарвінізму на початку XX сторіччя. Ще за життя Ч.Дарві-на його еволюційні погляди були різко розкритиковані деякими вченими. Насамперед залишалась нез'ясованою природа спадкової мінливості. Загальноприйнятим вважалось, що риси гібридів мають проміжний характер між батьківськими і материнськими ознаками (наприклад, гібрид між конем і ослом - мул - має риси обох батьків тощо).

Виходячи з цього, англійський натураліст Ф.Дженкін висловив думку, що прояв будь-якої виниклої корисної ознаки буде зменшуватись, доки безслідно не зникне через ряд поколінь. Отже, природний добір неможливий. Сам Ч.Дарвін не зміг заперечити це твердження і назвав його «жахом Дженкіна».

На думку сучасника Ч.Дарвіна, відомого англійського філософа Г.Спенсера (1820-1903), неспрямовані спадкові зміни певних частин організму призводять до порушення його гомеостазу, тобто до загибелі. А саме поняття «добір» є не що інше, як цілеспрямований вольовий акт, який здійснює розумна істота, як наприклад, штучний добір, селекція. А поняття природний добір невірне, бо в природі не існує свідомої сили, що здійснює добір.

Повторне відкриття на початку XX сторіччя законів Г.Менделя і формування понять «ген» і «мутація» навели дослідників на думку про добір, який подібно ситу, відокремлює життєздатні фенотшіи від нежиттєздатних і, фактично, його можна замінити словом елімінація (від лат. еліміно - видаляю), або загибель до моменту розмноження.

Хоча Ч.Дарвін і його послідовники говорили про походження видів, саме поняття «вид» залишилось таким самим, як його запропонував К.Лінней у 1735 році: тобто сукупність- подібних одна до одної особин, які займають певну територію (ареал), здатні схрещуватись між собою і давати плідне потомство.

Елементарною одиницею еволюції класичний дарвінізм вважав особину, на яку діє добір і яка в процесі боротьби за існування може дати або не дати плідних нащадків.

Усі ці невирішені проблеми стали поштовхом для створення низки гіпотез, серед яких для подальшого розвитку еволюційних поглядів першорядне значення мали синтентична гіпотеза еволюції та. згаданий вище, неокатастрофізм.