Воно слугує теоретичною основою всіх біологічних наук та узагальнює результати досліджень у різних галузях вивчення живого. Шляхи історичного розвитку (філогенезу) певних систематичних груп вивчає філогенія (від грец. філон - рід, плем'я та генесіс - походження, виникнення). Цей підручник ознайомить вас із багатьма іншими біологічними науками, про основні досягнення яких йтиметься у відповідних розділах.

Загальна біологія вивчає закономірності, притаманні усім живим організмам, досліджує шляхи історичного розвитку біосфери, створює системи живих істот.

РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОЇ МАТЕРІЇ

Питання про суть життя хвилювало людство протягом усього його розвитку, однак не вирішене й донині. Більшість учених вважає життя особливою формою існування матерії, яка відрізняється від неживої за будовою та функціонуванням, яке в біології має назву життєдіяльність.

Життя — це багаторівнева відкрита (тобто така, що обмінюється речовиною й енергією з довкіллям) система. Усі живі істоти складаються переважно зі сполук чотирьох біогенних елементів — вуглецю, кисню, водню та азоту. Ці елементи утворюють органічні сполуки, в основі яких лежать ланцюжки атомів вуглецю, та мають велетенські розміри молекул, які можуть складатись із сотень тисяч і мільйонів атомів. Основні класи органічних сполук живої матерії — це білки, вуглеводи, ліпіди та нуклеїнові кислоти. Для життя потрібний обмін речовин, який полягає в одночасному утворенні складних речовин та їхньому розкладі на прості, що супроводжується перетворенням енергії. Жива матерія має кілька рівнів організації: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-ви-довий, біогеоценотичний, біосферний.

На молекулярному рівні відбуваються хімічні реакції та перетворення енергії в живих істотах, а також зберігається, змінюється й реалізується спадкова інформація, закодована в молекулах нуклеїнових кислот.

На клітинному рівні в кожній клітині здійснюються процеси обміну речовин і перетворення енергії, забезпечуються процеси розмноження та передачі спадкової інформації нащадкам. Клітина є елементарною одиницею життєдіяльності та розвитку живої матерії.

Організми одного виду мають спільні риси будови і життєві функції. Вони об'єднані у групи - популяції, які займають певні частини території (ареалу), де поширений вид. Популяції є не тільки елементарними одиницями виду, але й елементарними одиницями еволюції, оскільки в них відбуваються всі елементарні еволюційні процеси. Особливістю такого популяційно-видового рівня організації живої матерії є вільний обмін спадковою інформацією та передача її потомству у межах одного виду.