організмів вуглеводи синтезуються в обмеженій кількості з інших органічних сполук. Полісахариди в усіх організмів утворюються з моносахаридів у результаті ферментативних реакцій.

Отже, біосинтез моносахаридів відбувається двома шляхами. Перший властивий автотрофним організмам і веде до відновлення CO., до глюкози. Другий включає ряд реакцій, завдяки яким зі сполук невуглеводної природи (піровиноградної та молочної кислот, гліцерину, деяких амінокислот) утворюється глюкоза.

Біосинтез ліпідів. Понад 90% енергії, яка запасається в жирах, припадає на жирні кислоти. Біосинтез жирних кислот у клітинах еукаріот починається в цитоплазмі за участю специфічних ферментів. Ці процеси можуть продовжуватися в мітохондріях та деяких інших органелах.

Жири є запасною формою ліпідів в організмі. Вони синтезуються в клітинах кишкового епітелію, а також у печінці, підшкірній клітковині. легенях і деяких інших органах. У деяких тканинах є ферментні системи, що забезпечують утворення жирів із вуглеводів, зокрема глюкози.

Загальні уявлення про біосинтез нуклеїновинх кислот. Попередниками нуклеотидів, які входять до складу нуклеїнових кислот, слугують амінокислоти. Майже всі живі істоти, за винятком деяких мікроорганізмів, здатні синтезувати нуклеотиди загалом подібно - завдяки низці послідовних ферментативних реакцій.

До складу нуклеїнових кислот входять нуклеотиди із такими азотистими основами, як аденін, гуанін, тимін, урацил і цитозин.

При розщепленні нуклеїнових кислот значна частина азотистих основ не розпадається, а використовується знову для синтезу нуклеотидів. Дезоксирибонуклеотиди - попередники ДНК - утворюються шляхом відновлення (вилучення атома кисню) рибози до дезоксирибози без порушення структури нуклеотиду.

Біосинтез ДНК. В основі процесу біосинтезу ДНК лежить явище реплікації - здатності молекул ДНК до самоподвоєння.

Підчас реплікації ланцюги материнської молекули ДНК розплітаються. У цьому процесі беруть участь ферменти, які роз'єднують подвійну спіраль ДНК і стабілізують розплетені ділянки. Кожен із утворених ланцюгів стає основою (матрицею) для синтезу нового ланцюга дочірньої молекули ДНК. Таким чином, процес реплікації напівконсервативний, оскільки кожна з двох дочірніх молекул ДНК одержує один ланцюг від материнської молекули, а другий -синтезується на першому. Тому кожна з дочірніх молекул ДНК є точною копією материнської (мал.35).

Синтез другого ланцюга дочірньої молекули ДНК каталізує фермент ДНК-полімераза. Коли через руйнування водневих зв'язків розділяються ланцюги материнської молекули ДНК, за участю цього ферменту за принципом комплементарності до нуклеотидів кожного материнського ланцюга приєднуються вільні нуклеотиди. Отже, відповідні поодинокі нуклеотиди розміщуються у певному порядку