З'ясовано також, що генетичний код не перекривається, тобто генетична інформація може зчитуватися лише одним способом. Послідовність нуклеотидів починає зчитуватися із певної точки в одному напрямку, що визначає порядок зчитування триплетів усього ланцюга нуклеотидів. Між генами існують «розділові знаки» — ділянки, які не несуть генетичної інформації і лише відокремлюють одні гени від інших, їх називають спейсерами (від англ. спейс - простір). У генетичному коді є три триплети (УАА, УАГ, УГА), кожен з яких означає припинення синтезу одного поліпептидного ланцюга (так звані стоп-кодони), а триплет АУГ визначає місце початку синтезу наступного. Етапи біосинтезу білків. Механізм процесу біосинтезу білків з'ясовано у 50-х роках XX сторіччя. Він поділяється на кілька етапів. Перший етап - транскрипція (від лат. транскрипціо - переписування) - синтез попередника іРНК (про-іРНК). Спочатку фермент РНК-полімераза розщеплює подвійний ланцюг ДНК і на одному з ланцюгів за принципом комплементарності синтезує молекулу про-іРНК, яка таким чином повторює послідовність нуклеотидів певної ділянки молекули ДНК. Після цього за допомогою спеціальних ферментів про-іРНК перетворюється в активну форму іРНК (з неї видаляються ділянки, позбавлені генетичної інформації), яка із ядра надходить до цитоплазми клітини. Другий - трансляція (від лат. транслятіо - передача) - переклад послідовності нуклеотидів у молекулі ІРНК у послідовність амінокислотних залишків молекули білка. Розгляньмо цей процес детальніше. Насамперед у цитоплазмі кожна з 20 амінокислот за допомогою ковалентного зв'язку приєднується до певної тРНК, на що витрачається енергія, яка вивільнюється при розщепленні АТФ. Потім іРНК зв'язується з рибосомою, а згодом - із амінокислотним залишком, прикріпленим до певної тРНК. Транспортна РНК, що переносить амінокислоту, за принципом комплементарності взаємодіє з особливим триплетом (кодоном) іРНК, який дає сигнал про початок синтезу поліпептидного ланцюга. Внаслідок цього процесу виникає ініціативний комплекс, який складається з триплету іРНК, рибосоми та певної тРНК. Далі поліпептидний ланцюг подовжується завдяки послідовному сполученню пептидними зв'язками амінокислотних залишків між собою. Кожна з амінокислот транспортується до рибосоми і розміщується на ланцюзі за допомогою певної тРНК, яка створює комплементарні пари з відповідним їй триплетом в іРНК (мал.ЗЗ). Під час синтезу молекули білка рибосома насувається на ниткоподібну молекулу іРНК таким чином, що іРНК опиняється між її двома субодиницями. Рибосома «ковзає» зліва направо по іРНК і складає білкову молекулу (мал.34). В рибосомі є особлива ділянка - функціональний центр, де відбувається трансляція. Його розміри відповідають довжині двох триплетів, тому в ньому водночас перебувають
|