два сусідніх триплети іРНК. В одній частині функціонального центру антикодон тРНК впізнає кодон іРНК, а в іншій - амінокислота звільняється від тРНК. Коли рибосома просунеться по іРНК, то на її місце надходить друга, яка теж починає просуватись по цій молекулі. Потім надходить третя, четверта і так далі. Кількість рибосом, що одночасно вміщується на молекулі іРНК, визначається її довжиною. Молекулу іРНК з нанизаними на неї рибосомами називають полісо-мою (полірибосомою). Для здійснення процесу синтезу необхідні особливі білки та енергія, яка вивільнюється при розщепленні АТФ.

Коли рибосома досягає стоп-кодону, синтез білкової молекули завершується, і рибосома разом з нею залишає іРНК. Потім рибосома потрапляє на будь-яку іншу молекулу іРНК, а молекула білка — в ендоплазматичну сітку, по якій вона транспортується у певну ділянку клітини. На іРНК з її лівого кінця насуваються нові рибосоми, і біосинтез білкових молекул триває далі.

На останньому етапі білок набуває своєї природної структури, утворюючи певну просторову конфігурацію. До чи після цього за участю ферментів відбувається відщеплення зайвих амінокислотних залишків, введення фосфатних, карбоксильних та інших груп, приєднання вуглеводів тощо. Після цих процесів молекула білка стає функціонально активною.

Механізми біосинтезу білка в еукаріот і прокаріот практично схожі, але розміри рибосом у прокаріот менші, ніж в еукаріот, і подібні за розмірами до рибосом мітохондрій та пластид.