За статистикою, двоє однояйцевих близнят у людини трапляються раз на 80 пологів, троє - раз на 6 500, четверо - раз на 510 000. При цьому у жінок старшого віку ймовірність народження однояйцевих близнят збільшується (у 40-річ-них жінок вона втричі вища, ніж у 20-річних).

Поліембріонію як постійне явище зустрічають у деяких комах, наприклад їздців, та у кількох видів ссавців з ряду панцирників. Вона відома й у квіткових рослин, коли в одній насінині розвивається кілька зародків (тюльпани, лілеї, латаття, суниці тощо).

Партеногенез (від грец. партенос - дівчина та генезіс - походження) — розвиток організму з незаплідненої яйцеклітини, коли нове покоління має батьківський незмінений генотип. В одних видів, наприклад ящірок, існують партеногенетичні та двостатеві популяції, в інших - партеногенез - єдиний спосіб розмноження (наприклад, у комах-паличників). У попелиць і дафній закономірно змінюються статеві та партеногенетичні покоління.

Біологічне значення нестатевого і вегетативного розмноження. Нестатеве і вегетативне розмноження у деяких груп організмів є єдиними способами розмноження. У видів, здатних до перехресного запліднення, завдяки цим способам розмножуються особини, які за певних причин виявилися ізольованими від інших. Види з короткими життєвими циклами можуть за стислий період значно збільшувати свою чисельність, бо за вегетативного розмноження нова особина, як правило, розвивається швидше, ніж за статевого.

У результаті нестатевого і вегетативного розмноження може бути значна кількість нащадків (наприклад, унаслідок поліембріонії у панцирників з однієї зиготи може розвиватись до 12 зародків, у їздців - до 3 000 личинок). Нащадки при цьому генетично подібні до батьків. Людина використовує цю властивість під час розмноження культурних рослин, підтримуючи з покоління в покоління властивості певних сортів.

висновки

Розмноження є універсальною властивістю живих істот, завдяки якій забезпечуються безперервність і спадковість життя.

Нестатеве розмноження здійснюється за допомогою окремих (нестатевих) клітин (різні форми поділу клітин та спороутворення), з яких виникають дочірні клітини або розвиваються багатоклітинні організми.

Вегетативне розмноження забезпечується відокремленням від материнського організму багатоклітинних частин (фрагмента-ція вегетативних органів або їхніх видозмін, поперечний чи поздовжній поділ, відокремлення багатоклітинної бруньки тощо). Поліембріонія — це розвиток кількох зародків із однієї зиготи. Партеногенез - утворення нового організму із незаплідненої яйцеклітини.

Завдяки нестатевому, вегетативному розмноженню та партеногенезу можуть давати нащадків ізольовані окремі особини, а також за короткий період значно зростає чисельність видів.