Якщо в цитоплазмі яйцеклітини накопичується значний запас поживних речовин (жовток), її розміри (без оболонок) можуть досягати кількох сантиметрів: 50-70 мм (акули), 80 мм (страуси). З урахуванням оболонок розміри таких яйцеклітин ще більші. Так, у африканського страуса довжина яйця може бути понад 150 мм при масі 1,5-2 кг.

Сперматозоїди менші за яйцеклітину. Їхня довжина становить від 10 до 800 мкм, однак інколи може досягати 8 000 мкм (деякі ракоподібні). Сперматозоїди рухаються переважно за допомогою джгутика. Будова цих джгутиків подібна до будови джгутиків різних типів клітин еукаріот, вони забезпечують поступальний рух у рідкому середовищі. Сперматозоїди з джгутиками характерні для різних груп організмів (зелені та бурі водорості, папороті, плауни, хвощі, мохи, хордові тварини тощо).

Розглянемо будову сперматозоїдів ссавців (мал.56). Вони мають коротеньку головку, в якій міститься ядро. На її передньому кінці є особлива органела - акросома, що формується за рахунок елементів комплексу Гольджі. Акросома забезпечує проникнення сперматозоїда в яйцеклітину, виділяючи ферменти, що розчиняють оболонку останньої, а також забезпечує її активацію — перехід від стану спокою до розвитку. За головкою розташована шийка, а за нею -коротенький проміжний відділ. У ньому міститься центріоля, оточена мітохондріями, які генерують енергію для роботи джгутика, розташованого на задньому кінці клітини.

У частини вищих рослин (більшість голонасінних, покритонасінні), деяких водоростей (червоні) і грибів, а також у деяких груп тварин (аскариди, річковий рак тощо) сперматозоїди джгутиків не мають.

Роздільностатеві та гермафродитні організми. В статевому процесі у тварин, як правило, беруть участь дві особини, у яких в особливих статевих органах утворюються статеві клітини — чоловічі та жіночі. Тварини, які мають тільки один тип статевих залоз (сім'яники або яєчники) й утворюють лише один вид статевих клітин, називають роздільностатевими.

Особини різних статей тварин можуть бути зовнішньо схожі (більшість медуз, багатощетинкові черви, двостулкові молюски тощо), однак у багатьох видів вони різняться між собою. Це явище називається статевим диморфізмом та повністю виявляється на період статевої зрілості і пов'язане як з розбіжностями у будові статевих органів, так і з розвитком вторинних статевих ознак. -

Вторинні статеві ознаки - сукупність особливостей, за якими, крім власне статевих органів, відрізняються особини різних статей. їхній розвиток зумовлений впливом статевих гормонів. Це може стосуватися розмірів тіла, будови та пропорцій його частин, забарвлення тощо. Вторинні статеві ознаки або зберігаються постійно, або ж проявляються лише під час періоду парування (наприклад, шлюбне забарвлення деяких птахів, риб). Вони допомагають особинам різних статей відшукати і впізнати одне одного, стимулюють їхню шлюбну поведінку.

У деяких випадках жіночі і чоловічі статеві клітини й, відповідно, залози утворюються в одному організмі. Це явище у тварин