Іншим способом є дробіння молекули ДНК, що підлягає перенесенню, з наступним сполученням утворених фрагментів з молекулою ДНК переносника, яку для цього переводять у лінійну форму. Перенесення метафазних хромосом з однієї еукаріотичної клітини в іншу - ще один напрям генної інженерії. Такі хромосоми звичайно розпадаються на фрагменти, одні з яких втрачаються, а інші вбудовуються у хромосому клітини-хазяїна і можуть у них функціонувати.

Перед генетичною інженерією, незважаючи на її відносну молодість, відкриваються значні перспективи. Крім вирішення практичних питань (підвищення продуктивності штамів мікроорганізмів, перенесення в клітини прокаріот генів еукаріот, які відповідають за синтез важливих сполук - вітамінів, гормонів, ферментів тощо), у майбутньому генетична інженерія буде здатна вирішувати більш глобальні завдання. Серед них: видалення дефектних генів на най-ранішіх етапах онтогенезу і заміна їх нормальними алелями; поєднання в одному геномі генів різних організмів тощо. Наприклад, перспективним є напрям, пов'язаний із перенесенням генів, які визначають здатність до фіксування атмосферного азоту, з клітин бульбочкових бактерій у клітини вищих рослин. Розв'язання цієї проблеми сприяло б економії коштів, які витрачаються на виробництво і внесення азотних добрив.

Результати досліджень генетичної інженерії мають винятково важливе значення і для теоретичної біології. Завдяки їм зроблено важливі відкриття щодо тонкої будови генів, їхнього функціонування, структури геномів різноманітних організмів. Для подаль-