Таким способом, наприклад, відомий російський селекціонер І.В.Мі-чурін вивів новий сорт груші бере зимова, районований у середній смузі Росії та на півночі України.

2. Більшість сортів плодових культур є результатом соматичних мутацій і у разі розмноження насінням повертається до фенотипів предкових форм. Тому єдиними способами підтримання таких сортів є або вегетативне розмноження, або їхнє щеплення до дички.

3. Унаслідок взаємодії прищепи і підщепи дістають нові корисні властивості, які можуть стати основою для подальшої селекції.

Одержані у результаті щеплення гібриди необхідно підтримувати, проводячи періодичні повторні щеплення, оскільки в протилежному випадку може спостерігатись виродження виведеного сорту. Створені у такий спосіб гібриди часто стерильні, тому розмножувати їх можна тільки вегетативно.

Як відомо, ефективність селекційної роботи залежить від різко-манітності вихідного матеріалу. В селекції рослин цю проблему вдається вирішити, використовуючи різні форми гібридизації у поєднанні зі штучним мутагенезом. Завдяки застосуванню останнього і подальшого добору серед мутантних форм створено сотні нових сортів культурних рослин (пшениці, жита, ячменю, кукурудзи тощо), які за низкою показників переважають вихідні форми.

Особливості селекції тварин. У селекції тварин застосовують ті самі основні методи, що й у селекції рослин, проте є певні відмінності, спричинені особливостями тваринного організму. Так, хребетним тваринам притаманне тільки статеве розмноження, тому їхні стерильні гібриди неможливо відтворювати вегетативно. В селекції тварин, як правило, не застосовується масовий добір, бо число нащадків відносно невелике і тому кожна особина являє собою значну цінність.

Оскільки організм тварини має високий ступінь інтеграції, то в селекційній роботі слід враховувати корелятивну мінливість (у разі зміни певної ознаки можуть змінюватися й інші). Як і в селекції рослин, у селекції тварин застосовують споріднене схрещування для переведення певних ознак у гомозиготний стан, а неспорідне-не та віддалену гібридизацію — для виведення нових порід. Оскільки споріднене схрещування знижує життєздатність, його часто застосовують лише як певний етап у селекційній роботі, а негативні наслідки усувають за допомогою гібридизації різних ліній або порід, що уможливлює переведення несприятливих рецесивних алелей у гетерозиготний стан.

Широко застосовують у селекції тварин і гетерозис. Наприклад, схрещуючи дюрокджерсійську та беркширську породи свиней, отримують скороспілих нащадків, які за неповний рік досягають значної маси (до 300 кг і більше).

Однак спадкові ознаки тварин, які цікавлять людину, в особин певної статі можуть не проявлятись. Наприклад, у самців великої рогатої худоби не проявляються такі ознаки, як молочність та жи-