ним (жаркі пустелі, тундра тощо) і багатим (тропічні ліси, коралові рифи тощо) йидовим різноманіттям. Видове різноманіття залежить від тривалості існування біоценозу: в процесі становлення і розвитку біоценозу його видове різноманіття, як правило, збільшується.

Види, які входять до складу біоценозу, мають різну чисельність. Види, популяції яких найчисленніші, називають домінантними. Домінантні види рослин визначають характер біоценозу в цілому (наприклад, ковила у ковиловому степу, дуб і граб у дубово-грабовому лісі).

Є види, які створюють умови для існування інших і відіграють провідну роль у структурі й функціонуванні біоценозу, без яких він не може тривалий час існувати. Наприклад, сосна, яка росте на пісках, створює умови для оселення інших видів рослин і формування угруповання. Існує певний зв'язок між видовим різноманіттям біоценозу та ступенем домінування окремих видів: чим бідніше видовий склад, тим чіткіше виражене домінування.

Біомаса біоценозу - це сумарна маса особин різних видів у перерахунку на одиницю площі або об'єму.

Кожен біоценоз характеризується певною продуктивністю -біомасою, що створюється за одиницю часу. Розрізняють первинну і вторинну продуктивність. Первинна продуктивність - це біомаса, створена за одиницю часу автотрофними організмами, вторинна - гетеротрофними.

Кожен біоценоз має певну структуру: видову, просторову, екологічну. Видова структура зумовлена як видовим різноманіттям, так і співвідношенням чисельності та густоти популяцій окремих видів.

Просторова структура визначається насамперед просторовим розташуванням різних видів рослин - ярусністю. Розрізняють ярусність надземну і підземну. Надземна ярусність зумовлена певним розташуванням надземних частин різних видів рослин по висоті (мал. 121), а підземна - відповідно, кореневих систем по глибині. Виділяють до п'яти надземних ярусів рослинного угруповання і відповідну кількість підземних. Ярусне розташування рослин у біоценозі знижує гостроту конкуренції за світло: верхні яруси, як правило, займають світлолюбні рослини, а нижні - тіньовитривалі й тіньолюбні. Ярусне розташування рослин впливає також і на просторове розташування популяцій тварин, особливо тих видів, які трофічно або просторово тісно пов'язані з рослинністю.

Екологічна структура біоценозу визначається певним співвідношенням популяцій різних екологічних груп організмів (їхніх життєвих форм).

Як ви пам'ятаєте, за типом живлення всі організми можна розподілити на автотрофів, гетеротрофів та міксотрофів.

Автотрофи - організми, здатні синтезувати органічні сполуки з неорганічних, використовуючи або енергію світла (фототрофи), або хімічних реакцій (хемотрофи).

Гетеротрофи - організми, які використовують для живлення органічні сполуки, синтезовані іншими видами. Серед гетеротрофів розрізняють сапротрофів, хижаків, паразитів, фітофагів тощо. Сапротрофи (від грец. сапрос - гнилий та трофе - їжа, харчуван-