коли є надлишкові ресурси, необхідні для існування, народжуваність перевищуватиме смертність, за надто високої — навпаки. Якщо густота популяції падає нижче певного рівня, здатного забезпечити зустріч особин різної статі для розмноження, то така популяція приречена на загибель. Надмірне зростання густоти призводить до виснаження ресурсів існування, зростання тиску природних ворогів тощо і також є негативним явищем. Тому визначення оптимальної густоти популяції певного виду є необхідним для визначення її стану, а при загрозі зникнення - для впровадження засобів її охорони.

Теоретично для кожного комплексу умов середовища існування є певна оптимальна густота популяції того чи іншого виду, за якої народжуваність і смертність врівноважуватимуть одна одну і не спостерігатиметься ані зростання, ані скорочення чисельності особин. Такий врівноважений стан популяції відповідає поняттю ємності середовища.

Ємність середовища існування - це його спроможність забезпечити нормальну життєдіяльність певному числу особин популяції без помітних порушень умов довкілля. При цьому рівень споживання ресурсів має врівноважуватись їхнім відновленням. Як тільки густота популяції стає вищою або нижчою від певного рівня, в ній виникають процеси саморегуляції, що приводять цей показник у відповідність до ємності середовища та проявляються у вигляді хвиль життя.

Підвищення рівня народжуваності не завжди є показником того, що в середовищі існування є надлишок необхідних ресурсів. Воно може бути спричинене високою смертністю особин популяції в умовах інтенсивної дії несприятливих чинників (вплив паразитів, хижаків, іонізуючого випромінювання тощо). Подібним чином популяція намагається вижити за несприятливих для неї умов.

Густота популяцій залежить і від змін інтенсивності кліматичних умов. Популяції рослин і тварин, що мають тривалий період життя, як правило, характеризуються відносно повільними темпами розмноження і порівняно низькою чутливістю до змін кліматичних факторів. Зміни у чисельності таких популяцій значно розтягнені у часі: найвищий і найнижчий її рівні реєструють раз на кілька років. Так, дослідження динаміки чисельності популяцій рисі показали, що її пік спостерігається раз на десять років (після піку чисельності популяцій зайця, який є кормовою базою для рисі) (мал. 117).

Організми з нетривалими періодами життя, як правило, здатні швидко розмножуватися (мають високий репродуктивний потенціал). Такі організми (наприклад, комахи, мишоподібні гризуни) чутливіші до змін умов існування і їхня чисельність може значно (в десятки, сотні й навіть тисячі разів) варіювати протягом нетривалого періоду.

На зміни у чисельності популяції також впливають взаємозв'язки із популяціями інших видів. Так чисельність популяцій паразитів залежить від чисельності популяції хазяїв, популяції хижаків -від популяції здобичі тощо (мал. 117).