Унаслідок вирощування на значних площах протягом років однієї чи кількох рослинних культур в агроценозах можливе масове розмно-ження бур'янів та шкідників (комах, гризунів, паразитичних грибів тощо). Для забезпечення функціонування агроценозів людина має постійно запобігати процесам сукцесії, бо культурні рослини менш конкурентоспроможні, ніж дикі, і можуть бути витіснені останніми.

На відміну від природних біогеоценозів, в агроценозах не відбувається колообігу речовин, бо більша частина продукції вилучається людиною у вигляді врожаю. Тому вони потребують постійного надходження поживних речовин за рахунок внесення добрив і поливу. Але, незважаючи на просту структуру агроценозів порівняно з природними біогеоценозами, в них також формуються біоценотичні зв'язки. Тому при створенні агроценозів людина повинна враховувати зв'язки, що існують між організмами в природних угрупованнях, а також ті, які можуть виникати між культурними та дикими організмами при їхньому спільному існуванні. Крім того, людина повинна дуже обережно підходити до регулювання зв'язків між організмами в агроценозі. Так, бездумне застосування отрутохімікатів для знищення шкідників неодмінно негативно впливатиме і на корисні види. Уникнути цього можна впровадженням біологічних методів боротьби, регулюючи чисельність шкідливих видів за рахунок їхніх природних ворогів - хижаків або паразитів.

Людина повинна вивчати закономірності організації й функціонування природних угруповань організмів, що дає можливість поліпшити структуру та процеси функціонування агроценозів і одержувати більшу кількість продукції.

ВИСНОВКИ

Спрямовані послідовні зміни, що відбуваються в біогеоценозах і можуть привести до заміни одних біогеоценозів іншими, називають сукцесіями. Сукцесії бувають первинними та вторинними. Процес сукцесії, як правило, сприяє формуванню зрілого (клімаксного) біогеоценозу, високою видовою різноманітністю, розгалуженими ланцюгами живлення, розвиненими механізмами саморегуляції.

Для одержання сільськогосподарської продукції людина створює штучні угруповання організмів - агроценози. Від біогеоценозів вони відрізняються незначним видовим різноманіттям, слабко розгалуженими ланцюгами живлення, нездатністю до саморегулювання. Внаслідок цього людина повинна постійно втручатись у функціонування агроценозів для того, щоб запобігти небажаним сукцесіям.