панцирах сполуки кальцію, кремнію, фосфору тощо. Із решток цих організмів (ціанобактерій, діатомових та інших водоростей, форамініфер, радіолярій, молюсків, коралів тощо) виникають різноманітні осадові породи (вапняк, крейда, кремнезем, радіолярити) значної товщини.

Поклади крейди та вапняків утворювалися впродовж усієї історії біосфери, однак найінтенсивніше - під час крейдяного періоду мезозойської ери за рахунок масового розмноження морських одноклітинних тварин - форамініфер, чиї черепашки складаються з вуглекислого кальцію. У формуванні цих порід активну участь брали також колоніальні ціанобактерії із захисними оболонками з вуглекислого кальцію, коралові поліпи, двостулкові молюски, вусоногі рачки тощо. Внаслідок накопичення на дні морів черепашок і скелетів померлих організмів утворюється вапняковий мул. У його товщі відбуваються хімічні процеси, внаслідок яких, в умовах високого тиску, він перетворюється на крейду або вапняк. Геологічні процеси, що відбувалися на нашій планеті, приводили до того, що ті або інші частини материків опускалися, тоді як ділянки морського дна піднімалися, внаслідок чого виникли цілі гірські хребти з вапняку (Піринеї, Альпи, Гімалаї, Кавказькі гори тощо).

У накопиченні кремнеземових осадових порід беруть участь найпростіші - радіолярії та діатомові водорості. Так, радіолярити (осадові породи, утворені переважно за рахунок скелетів радіолярій) представлені крем'яними глинами, родовищами напівкоштовних каменів (яшми, опала, халцедона тощо). З радіоляритів складається острів Барбадос у Карибському морі. Поклади фосфоритів та апатитів (солі фосфорних кислот, які використовують як мінеральні добрива та сировину для промисловості) утворені рештками особливих вимерлих груп морських тварин, що мали черепашки із фосфату кальцію.

Утворення кам'яного (викопні вищі спорові), бурого (викопні голонасінні) вугілля та торфу (мохи) спричинене особливими умовами перетворень відмерлих решток рослин. Поклади залізної руди - це переважно наслідки діяльності впродовж усього існування біосфери хемотрофних залізобактерій. Є гіпотези про біогенне походження нафти, природного газу, горючих сланців тощо.

Живі організми беруть участь і у вивітрюванні (руйнуванні) гірських порід. Наприклад, лишайники, оселяючись на скелях, виділяють органічні кислоти, які руйнують гірські породи. Лишайники та деякі рослини також механічно впливають на гірські породи, наприклад, гіфи грибного компонента лишайників, корені та ризоїди рослин проникають у тріщини скель, розширюючи їх. Це, у свою чергу, сприяє проникненню в тріщини води, що призводить до розчинення гірських порід, які стають крихкими й руйнуються.

Роль живих організмів у процесах ґрунтоутворення. Грунт — це особливе природне тіло, пухкий верхній шар літосфери, створений за допомогою діяльності живих організмів. Без різноманітного і складного світу живих істот (мал.108), які населюють грунт, неможливим було б його формування, а без грунту, в свою чергу, розвиток наземних біогеоценозів.