Вплив мешканців грунтів, а також води, повітря та кліматичних факторів забезпечую ть грунтоутворювальні процеси, під час яких відбуваються складні перетворення та переміщення різноманітних речовин у верхньому шарі літосфери. Це сприяє підвищенню родючості грунтів - здатності забезпечувати потреби рослин в елементах живлення, воді та кисні для дихання їхніх підземних частин.

Мешканці грунту впливають на фізичні, хімічні та біологічні властивості грунту. Так, кореневі системи вищих рослин поліпшують його шпаристість, забезпечуючи аерацію та надходження розчинів солей до коріння тощо. Живі та відмерлі підземні частини рослин збагачують грунт органікою, слугують кормовою базою для ґрунтових тварин, грибів, бактерій. Деякі з мікроорганізмів, які існу-ють у вільному стані або вступають у симбіоз із вищими рослинами (азотфіксуючі бактерії, ціанобактерії, деякі грунтові водорості), здатні фіксувати атмосферний азот і тим самим збагачувати грунт його сполуками, підвищуючи родючість. На структуру грунтів впливає і діяльність певних груп тварин, зокрема тих, що здатні прокладати у грунті ходи, розпушуючи його (дощові черви, деякі комахи, кроти тощо). Крім того, тварини збагачують грунт органікою (екскременти, відмерлі рештки) та беруть участь у її розкладанні (комахи, кліщі, круглі черви, найпростіші та ін.). Особлива роль у цих процесах належить дощовим черв'якам, які транспортують органічні рештки з поверхні грунту в його глибину.

Процеси ґрунтоутворення охоплюють або всю товщу грунту, або поширені осередками. Таким чином, у грунті та на його поверхні відбуваються такі біогенні процеси: розкладання органічної речовини до мінеральних сполук, утворення гумусу та його розкладання, руйнування мінеральних порід.

Органічні рештки (насамперед відмерлі частини рослин) потрапляють на поверхню грунту, утворюючи підстилку, в якій за участю бактерій, грибів, різних груп червів і дрібних членистоногих також відбуваються процеси мінералізації - перетворення органічних речовин на неорганічні й одночасно — синтез органічних гумусових речовин. У тропічних і субтропічних поясах темпи мінералізації високі протягом усього року, і тому шар підстилки незначний, тоді як в помірній зоні, де період позитивних температур (вегетативний період) порівняно короткий, органіка розкладається повільно, і шар підстилки досить товстий.

У руйнуванні органічних сполук провідна роль належить ґрунтовим безхребетним тваринам (насамперед, круглим і кільчастим червам, членистоногим), а також грибам та бактеріям. Одним із перших на роль ґрунтових тварин у процесах розкладення органіки звернув увагу Ч.Дарвін (мал. 1). Він дійшов висновку, що дощові черв'яки прискорюють руйнування органічних решток: пропускаючи їх через кишечник, вони та інші грунтові тварини стимулюють їхній розклад мікроорганізмами.

Речовини, які утворюються при розкладанні органіки в підстилці, надходять у грунт. Їх використовують рослини та інші організми, або вони накопичуються у формі гумусових речовин, з яких утворю-