(умови зимівлі, тиск хижаків, паразитів, наявність іжі тощо), мати періодичний характер чи виникати без видимого порядку.

Еволюційне значення хвиль життя полягає у зміні співвідношення мутантних алелей у генофонді при зменшенні або збільшенні чисельності особин незалежно від ступеня пристосованості організмів. Наприклад, під час суворої зими вимерзають організми верхніх шарів грунту і залишаються лише ті з них, які випадково потрапили в місця з менш інтенсивним замерзанням (наприклад, у затишку, де вітер не здуває сніг, тощо).

Дрейф генів - це випадкова та неспрямована зміна частот зу-стрічальностей певних алелей у генофондах популяцій. Отже, дрейф генів не має пристосувального характеру. Одна з причин дрейфу генів - це хвилі життя, бо при зниженні чисельності популяцій зменшується резерв спадкової інформації і зростає ймовірність переходу рецесивних генів у гомозиготний стан. У свою чергу, це спричиняє загибель особин, у яких проявляються шкідливі рецесивні фени, і подальшу зміну генофонду популяції. У разі зростання чисельності особин також спостерігається перерозподіл генів і зміна їхньої частоти зустрічальності внаслідок випадкових схрещувань, однак при цьому резерв мінливості популяції збільшується.

Дрейф генів як фактор еволюції має особливе значення для організмів під час освоєння нових територій, наприклад островів. Як пра-вило, на них потрапляє незначна кількість особин одного виду з різними генотипами, і тому генофонд такої популяції з покоління в покоління все більше відрізнятиметься від генофондів вихідних популяцій. Під час дрейфу генів певні поєднання алелей виявляються корисними, і надалі зміни генофондів мають тільки пристосувальний характер.

Ізоляція - це неможливість схрещування між особинами одного виду. Розрізняють кілька форм ізоляції.

За географічної ізоляції різні популяції роз'єднані непрохідним для них географічним бар'єром (мал. 146) (якщо річка чи гірський хребет виникають на території між двома популяціями рівнинного виду, нездатного плавати чи літати, або коли один лісовий масив поділяється на два степом тощо).

Екологічна ізоляція спостерігається, коли всередині популяції виникають певні форми (раси) з різними вимогами до умов довкілля (мал. 147). Вона буває трофічною, сезонною, етологічною та генетичною. Прикладом трофічиоі ізоляції є такий. Відомі раси жука горохової зернівки, одні з яких живляться бобами гороху, інші - квасолі тощо. В період розмноження внаслідок різного просторового розміщення кормових рослин ці раси між собою не контактують.

Сезонна (часова) ізоляція спостерігається у разі розмноження особин одного виду в різні терміни. Наприклад, лучні трави одного виду цвітуть залежно від часу припинення весняної повені: особини, що довше перебували під водою, цвітуть пізніше від тих, які взагалі не затоплювались чи підлягали дії повені короткий час.

Етологічна (поведінкова) ізоляція залежить від особливостей поведінки організмів. Наприклад, в озері Севан (Вірменія) мешкає кілька