З цього підручника ви дізналися про будову, рівні організації, особливості функціонування та історичного розвитку живої матерії нашої планети. Підсумковий розділ нагадає вам про основні здобутки сучасної біології. Пригадайте: які риси живих істот відрізняють їх від неживих об'єктів довкілля? Питання: «що таке життя?», «як воно виникло?» здавна хвилювали вчених, філософів та широкі верстви населення. Незважаючи на бурхливий розвиток біологічних наук, застосування хіміко-фізичних методів досліджень, електронної мікроскопії та складної обчислювальної техніки, суть життя залишається загадковою для людства. Сучасна наука не здатна штучно створити живий організм, невідомі точні причини старіння та смерті, не ясно, як саме виникло життя. Тому визначення життя має описовий характер і включає в себе перелік його форм та властивостей. Основні з них — такі: 1 .Живі організми складаються з тих самих хімічних елементів, що й неживі тіла, однак, на відміну від неживої природи процентне співвідношення елементів у всіх живих істотах майже однакове: 98 відсотків біомаси складають чотири органогенні елементи (вуглець, водень, кисень, азот); близько 1,9% припадає на макроелементи (фосфор, сірка, хлор, калій, натрій, кальцій, магній, залізо), а 0,1% - на частку понад 30 мікроелементів (алюміній, мідь, цинк, молібден, кобальт, нікель, стронцій, йод, селен, фтор, бром, бор та ін.), причому кожен із них трапляється в дуже незначних кількостях (соті та тисячні частки відсотка від загальної біомаси). 2. Живі істоти складаються з особливих високомолеку-лярних органічних сполук, серед яких провідне місЦе належить біополімерам - білкам, нуклеїновим кислотам, а також вуглеводам і ліпідам; з неорганічних сполук виняткове значення має вода, вміст якої у різних організмів становить 60-99% біомаси. 3. Необхідною умовою існування живих систем є обмін речовинами та енергією з довкіллям. Два його боки — асиміляція та дисиміляція, взаємно врівноважуючись, забезпечують постійність складу та властивостей внутрішнього середовища живих систем (гомеостаз), що є основою їхньої здатності до саморегуляції. 4. Життя характеризується дискретністю, тобто існуванням окремих клітин, особин, популяцій, екосистем тощо. Всі живі системи мають різні взаємопов'язані рівні організації, головними з яких є
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||