Діяльність людини є провідним сучасним фактором еволюції. Вона проявляється в знищенні природних екосистем унаслідок вирубування лісів, створення водосховищ, поселень, промислових центрів, агроценозів, забруднення довкілля промисловими відходами, зміни газового складу атмосфери (підвищення вмісту вуглекислого газу, оксидів сірки, азоту тощо, порушення цілісності озонового екрану), виснаження грунтів.

Місце стабільних екосистем з високою видовою різноманітністю займають лісові насадження та агроценози з незначною кількістю видів. Це призводить до неспряженої еволюції екологічно пластичних видів фітофагів, які стають шкідниками культурних рослин, а також різноманітних бур'янів. Зростання популяцій свійських тварин і самої людини стимулювало еволюцію пов'язаних із ними паразитичних, кровосисних та синантропних видів. Це призводить до дестабілізації біосфери та її кризи з непередбаченими наслідками, безумовно, катастрофічними для сучасних біот, включаючи і антропогенізовані промислові та сільськогосподарські ландшафти.

Різке зниження видового різноманіття, спричинене як результатами господарської діяльності людини, так і прямим винищенням нею багатьох видів рослин і тварин - один із чільних факторів, що призводять до порушення біогеоценозів та їхнього руйнування.

За останні 2-3 тисячі років унаслідок дії антропогенного фактора зникли сотні тисяч видів, більшість із яких так і не було відкрито науковцями. За останні 300 років людиною винищено багато видів найбільших за розмірами птахів і ссавців. Наприклад, у XVII-XIX сторіччях у Європі винищено дикого бика-тура, коня-тарпана, біля узбережжя Камчатки в XVIII сторіччі - великого морського ссавця стеллерову корову; на Мадагаскарі до початку XIX ст. — 7 видів великих (масою до 500 кг) нелітаючих птахів епіорнісів, а в Новій Зеландії - 13 видів безкільових птахів моа (до 3 м заввишки); у 60-х роках XX сторіччя в Монголії винищено останніх коней Пржевальсь-кого; європейський зубр та американський бізон збереглися лише завдяки відтворенню їх у зоопарках тощо. Приблизно 20% видів комах, 80% плазунів, від 10 до 30% птахів і ссавців у наш час перебувають під загрозою повного знищення.

Отже, лише негайний перехід до гармонійного включення господарської діяльності людини до біосфери, тобто створення ноосфери, може відвернути загрозу загальної екологічної катастрофи. Окремі природоохоронні заходи без докорінної зміни світогляду людини та принципів ведення її господарства можуть лише трохи відстрочити цю загрозу.