рій і пластид, розростання ендоплазматичної сітки тощо. У цей час інтенсивно акумулюється енергія, необхідна для забезпечення наступного поділу клітини.

Процеси синтезу найінтенсивніші не впродовж всієї інтерфази, а лише під час певного періоду, який дістав назву синтетичного (мал. 28). В цей час відбувається подвоєння хроматид, яке спряжене з подвоєнням ядерної ДНК.

Проміжок часу між закінченням попереднього поділу клітини і синтетичним періодом має назву пресинтетичного, а проміжок між синтетичним періодом та наступним поділом клітини - постсинтетичного (мал.28).

Пресинтетичний період характеризується ростом клітини і підготовкою до синтезу ДНК. Досягнення клітиною певних розмірів стає поштовхом для її наступного поділу.

Тривалість інтерфази, як правило, становить до 90% часу всього клітинного циклу.

Мітоз є основним способом поділу еукаріотичних клітин. Процес мітозу супроводжується спіралізацією хромосом та утворенням особливого апарату, який забезпечує рівномірний розподіл спадкового матеріалу материнської клітини між двома дочірніми. Внаслідок цього хроматиди кожної з хромосом розходяться до різних полюсів клітини, що ділиться. Мітоз складається з чотирьох послідовних фаз: профази, метафази, анафази та телофази (мал. 28), й триває від кількох хвилин до двох-трьох годин.

Профаза починається з ущільнення хроматину, в результаті чого під світловим мікроскопом можна побачити форму хромосом та полічити їхню кількість. При цьому хроматиди вкорочуються та потовщуються (спіралізуються), стає помітною первинна перетяжка, де розташована центромера - ділянка, до якої прикріплюються нитки веретена поділу. В профазі ядерця поступово зменшуються в розмірах і зникають. Ядерна оболонка розпадається на фрагменти, і хромосоми опиняються в цитоплазмі.

У цей самий час починається утворення веретена поділу. Так, у тваринних клітинах центріолі, що були розташовані в ділянці клітинного центру, прямують до полюсів клітини і між ними починають виникати нитки веретена поділу. В клітинах вищих рослин веретено поділу утворюється без участі центріолей. Нитки приєднуються до центромер, і хромосоми починають рухатись до центральної частини клітини.

Під час наступної фази мітозу - метафази — завершується процес спіралізації хромосом і формування веретена поділу. Хромосоми «вишикуються» в центральній частині клітини в одній площині (екваторіальній пластинці) таким чином, що їхні центромери розміщуються на рівних відстанях від полюсів клітини. Наприкінці метафази хроматиди відокремлюються одна від одної.

Анафаза - найкоротша фаза мітозу. В цей час відбуваються поділ центромер і розходження хроматид, кожна з яких відповідає половині профазної хромосоми, до різних полюсів клітини.

Телофаза триває з моменту припинення руху хромосом до утворення двох дочірніх клітин. На її початку відбувається деспіралі-