сто n) всі хромосоми відрізняються між собою. В диплоїдному наборі (2п) кожна хромосома має собі пару, подібну за розмірами та формою. Хромосоми, що належать до однієї пари, називають гомологічними, а до різних - негомологічними. Виняток становлять лише статеві хромосоми, які можуть відрізнятися за будовою у різних статей (мал.27). Тому їх називають гетерохромосомами, на відміну від нестатевих - аутосом. Якщо число гомологічних хромосом перевищує два, то такий хромосомний набір називають полі-плоїдним (триплоїдним - Зn, тетраплоїдним — 4п тощо).

Дослідження каріотипу має важливе значення в систематиці для розпізнавання морфологічно близьких видів (видів-двійників). Цей напрям систематики дістав назву каріосистематики. Наприклад, два близьких види хом'ячків - китайський і даурський - різняться за кількістю хромосом (відповідно 22 і 20 у диплоїдному наборі).

У період між клітинними поділами, як зазначалося вище, хромосоми розкручуються (деспіралізуються) і стають непомітними у світловий мікроскоп. У цей час вони існують як нитки щільної речовини - хроматину (дезоксирибонуклеопроте'їдні комплекси).

Функції ядра. Ядро зберігає спадкову інформацію і передає її дочірнім клітинам під час поділу. На молекулах ДНК в процесі транскрипції (переписування інформації) синтезуються молекули іРНК, які переносять інформацію про структуру білків із ядра до місць їхнього синтезу в позаядерній цитоплазмі. В ядрі внаслідок мутацій може змінюватися спадкова інформація, що зумовлює спадкову мінливість.

В ядрах за участю ядерець формуються рибосоми, які потім надходять у цитоплазму і беруть участь у біосинтезі білків. Таким чином, завдяки реалізації спадкової інформації, закодованої у вигляді послідовності нуклеотидів молекули ДНК, ядро регулює біохімічні, фізіологічні та морфологічні процеси в клітині.

Провідну роль ядра в передачі спадкової інформації можна проілюструвати таким дослідом. Зелені одноклітинні водорості — аце-табулярії за формою дещо нагадують гриби: вони мають високу слань, подібну до ніжки гриба, а на її верхівці розташований капе-люхоподібний диск. В основі слані розміщене ядро. Різні види аце-табулярій розрізняються за формою диска. При експериментальному поєднанні середньої частини слані, позбавленої ядра та диска, одного виду водорості з нижньою частиною слані з ядром іншого виду, на верхівці новоутвореної слані регенерує диск, притаманний тому видові, якому належало ядро, а не тому, якому належала середня частина слані (мал.26).

Подібні результати одержано й під час дослідів на тваринних клітинах. Так, із яйцеклітини жаби видаляли ядро і замість нього поміщали ядро заплідненої яйцеклітини тритона, внаслідок чого з яйцеклітини жаби розвивався тритон.