від інтенсивності процесів біосинтезу білків. Наприклад, у хребетних тварин найбільшу кількість рибосом виявлено в клітинах печінки, червоного кісткового мозку тощо.

Органели руху. До органел руху клітини належать псевдоподії (несправжні ніжки), джгутики та війки.

Псевдоподії (від грец. псевдос - несправжній і подос — нога) -тимчасові вирости цитоплазми клітин деяких найпростіших (наприклад, амеб, форамініфер, радіолярій) (моя. 12) або багатоклітинних тварин (лейкоцити) (мал.47). Структура псевдоподій та їхня форма може бути різноманітною. Псевдоподії виникають завдяки рухові цитоплазми, що перетікає в певне місце клітини, утворюючи виріст. Крім руху клітини, псевдоподії також забезпечують захоплення нею твердих поживних часток (фагоцитоз).

Джгутики та війки (мал.12) мають вигляд тоненьких виростів цитоплазми. їхні внутрішня структура та діаметр (близько 0,25 мкм) подібні, а відрізняються вони за довжиною і характером рухів (мал.20). Джгутики та війки відомі в одноклітинних організмів (хламідомонада, джгутикові, інфузорії) та в окремих клітин багатоклітинних (епітелій повітроносних шляхів ссавців, сперматозоїди тварин, вищих спорових рослин тощо).

Джгутики та війки вкриті плазматичною мембраною. Всередині цих органел розташована складна структура з мікротрубочок. На поперечному розрізі через джгутик або війку можна помітити дев'ять подвійних мікротрубочок на периферії та ще дві - в центрі (мал.20).

В основі джгутиків та війок лежать базальні тільця, заглиблені в цитоплазму (мал.20). Вони приблизно такого самого діаметра, що й та частина джгутиків або війок, які знаходяться над поверхнею клітини, але периферійні мікротрубочки зібрані у дев'ять пучечків по три, а в центральній частині базального тільця вони відсутні. Базальні тільця прикріплені до плазматичної мембрани і структурно взаємопов'язані з периферійною частиною джгутиків або війок.

Рух війок загалом нагадує роботу весел (мал.20) і здебільшого (наприклад, у інфузорій) скоординований. В основі війок, як правило, лежить одне базальне тільце. Для джгутиків характерний гвинтоподібний або хвилеподібний рух; кожен джгутик в основі, як правило, має два базальних тільця.

Рухаються джгутики та війки за рахунок вивільнення енергії АТФ. При цьому сусідні пари мікротрубочок ніби ковзають одна відносно іншої. За допомогою джгутиків та війок пересуваються одноклітинні організми, їхня робота забезпечує постачання клітини їжею (наприклад, джгутики травних клітин гідри); вони можуть виконувати чутливу та захисну (війки клітин слизової оболонки носової порожнини) функції.

Клітинний центр. До складу клітинного центру зазвичай входять дві центріолі, розміщені в ділянці світлої цитоплазми, від якої радіально розходяться мікрониточки.