сполук, потрібних для організму, називають асиміляцією. Сукупність реакцій синтезу, що забезпечують ріст клітин і поновлення їхнього хімічного складу, називають пластичним обміном. Процеси обміну речовин, які приводять до розкладу певних сполук, називають дисиміляцією. Таким чином, асиміляція та дисиміляція - це різні сторони єдиного процесу обміну речовин і перетворення енергії в живих організмах.

Процеси асиміляції не завжди врівноважені з процесами дисиміляції. Так, в організмах, що розвішаються, переважає асиміляція, завдяки чому забезпечується накопичення речовин і ріст організмів. При інтенсивній фізичній роботі, нестачі поживних речовин та старінні переважають процеси дисиміляції. Якщо в першому випадку втрати маси та енергії не компенсувати посиленим харчуванням, то відбувається поступове виснаження, яке врешті-решт призводить до смерті організму.

Обмін речовин неможливий без відповідного перетворення енергії. В процесі життєдіяльності організми поглинають з довкілля енергію у певних формах, а потім повертають туди еквівалентну її кількість, але вже в іншій формі. Сукупність реакцій розщеплення складних сполук, які супроводжуються виділенням енергії, називають енергетичним обміном.

Для живих організмів Землі основним джерелом енергії є сонячне світло, завдяки якому безпосередньо чи опосередковано задовольняються їхні енергетичні потреби. Організми, здатні синтезувати органічні сполуки з неорганічних, називають автотрофами (від грец. аутос - сам і трофв - їжа, харчування). Одні з них використовують для процесів синтезу енергію світла - це фототрофні організми (від грец. фотос - світло). До них належать зелені рослини і деякі прокаріоти (фотосинтезуючі бактерії й ціанобактерії). Фототрофні організми безпосередньо поглинають сонячну енергію та витрачають її для забезпечення процесів життєдіяльності або акумулюють її у вигляді хімічних зв'язків синтезованих сполук. Інші організми для цього використовують енергію хімічних реакцій - це хемотрофні організми (від грец. хемеіа — хімія): деякі прокаріоти (нітрифікуючі, сіркобактерії, залізобактерії тощо).

Тварини, гриби та більшість прокаріот належать до гетеротро-фів (від грец. гетерос - інший). Джерелом енергії для них є органічні речовини, синтезовані іншими організмами (живі організми, їхні рештки або продукти життєдіяльності), які вони одержують з їжею.

У біологічних системах енергія існує в різних формах: хімічній, електричній, механічній, тепловій і світловій, які здатні перетворюватись одна в одну. Енергія використовується для забезпечення в організмі різних процесів: хімічних (переважно здійснення реакцій біохімічного синтез), механічних (скорочення м'язів, рух мікроорганізмів), електричних (проходження нервового імпульсу по нервовому волокну), теплових (підтримання сталої температури тіла), світлових (перетворення енергії хімічних зв'язків в енергію свічен-- ня у деяких мікроорганізмів, комах, глибоководних риб тощо).