Органи дихання у мешканців водойм (ракоподібні, молюски, риби тощо) - це зябра - тонкостінні вирости, які омиваються водою. Умовою газообміну через зябра є їхня зволоженість, тому на суходолі ці органи дихання функціонувати не можуть. У мешканців суходолу органи дихання, як правило, побудовані складніше. Вони можуть бути представлені трахеями (комахи, павукоподібні, багатоніжки), легеневими мішками (деякі павукоподібні), легенями (наземні хребетні тварини).

Деякі мешканці водойм і суходолу не мають диференційованої дихальної системи (війчасті черви, нематоди, дрібні кліщі та ракоподібні, деякі кільчасті черви), газообмін у них відбувається крізь зволожені покриви, тому у посушливих місцях вони існувати не можуть.

Кисень, який надходить в організм, транспортується по ньому за участю розподільних механізмів (кровоносної системи, порожнинної рідини та ін.). Лише у членистоногих, які мають трахеї, кисень безпосередньо надходить до органів і тканин по їхніх розгалуженнях.

Органи виділення (екскреції) — це спеціалізовані утвори, різноманітні за будовою та функціями (система видільних канальців плоских червів, метанефридії кільчастих червів, нирки молюсків, зелені залози річкового рака, мальпігієві судини наземних членистоногих, нирки хребетних тощо). Крім цих спеціалізованих органів, у виділенні продуктів обміну можуть брати участь й інші утвори (у ссавців - потові та сальні залози, розташовані в шкірі, органи дихання, у комах - жирове тіло тощо).

Опорно-рухова система забезпечує зміну положення тіла тварин, рухи окремих органів та організму в цілому. У різних груп червів опорно-рухова система представлена шкірно-м'язовим мішком та гідроскелетпом (порожнинна або міжклітинна рідина, яка тисне на стінки тіла та підтримує його форму, а також може діяти як антагоніст м'язів, що згинають тіло). В інших тварин є твердий зовнішній (членистоногі) чи внутрішній (хордові) скелет, до певних елементів якого прикріплюються м'язи.

Статева система тварин представлена статевими залозами, які продукують статеві клітини, та протоками, через які вони виводяться. Статева система виконує функцію розмноження, завдяки чому забезпечується безперервна послідовність поколінь.

Регуляція життєвих функцій організмів тварин у цілому, а також окремих його органів, узгодження їхньої діяльності, підтримання певного фізіологічного стану та гомеостазу здійснюється нервовою, ендокринною та імунною системами, які тісно взаємопов'язані.

Нервова система регулює життєві функції за допомогою рефлексів. Вона дає змогу швидко сприймати зміни умов довкілля чи внутрішнього середовища організму і реагувати на них. Інформація у вигляді нервових імпульсів передається по певних шляхах, які дістали назву рефлекторних дуг. По них нервові імпульси передаються від рецепторів чи спеціалізованих органів чуттів до певних ділянок нервової системи, де відбуваються їх аналіз та відповідна реакція. Від цих ділянок імпульси прямують до робочих органів. Нервові імпульси мають електричну природу, але в місцях контакту двох сусідніх нейронів (у синапсах) імпульси передаються