дістало назву перехресту хромосом, або кросинговеру (мал.80), з яким ви ознайомилися раніше.

Кросинговер збільшує комбінативну мінливість, сприяючи утворенню нових поєднань алелей. При цьому може відбуватись обмін кількома генами або ж ділянками одного гена, обох чи однієї нитки ДНК.

Явище кросинговеру було доведене за допомогою радіоактивних ізотопних атомів (маркерів, або міток), які вводили у різні ділянки гомологічних хромосом (мал.80). Після кросинговеру такі маркери, вміщені в одну з гомологічних хромосом, виявляли у відповідних ділянках іншої.

Дослідження кросинговеру у різних організмів дали змогу виявити такі певні закономірності: сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними (чим ця відстань більша, тим частіше відбувається кросинговер); частота кросинговеру між двома зчепленими генами являє собою відносно сталу величину для кожної конкретної пари генів.

На підставі цих закономірностей було зроблено висновок, що гени розташовані в хромосомі по її довжині один за одним (в лінійному порядку). Згодом це підтвердили відкриттям будови молекули ДНК, у якій нуклеотиди - носії спадкової інформації - розміщені послідовно один за одним.