злиття. Особливо ускладнюється процес мейозу у форм з непарною кількістю хромосомних наборів (Зn, 5n тощо).

Поліплоїдія має важливе значення в еволюції рослин як один із механізмів утворення нових видів. Її застосовують у селекції рослин, під час створення нових сортів (як у межах одного виду, так і в разі міжвидової гібридизації). Так, багато культурних рослин поліпло-їдні порівняно з предковими видами: м'яка пшениця, деякі сорти цукрових буряків, садові суниці тощо.

Мутації, пов'язані зі зменшенням кількості наборів хромосом, супроводжуються прямо протилежними наслідками (мал.90): гаплоїдні форми, порівняно з диплоїдними, менші за розмірами, у них знижені продуктивність і плодючість. Такий тип мутацій застосовують у селекції для одержання форм, гомозиготних за всіма генами: спочатку дістають гаплоїдні форми, а потім подвоюють у них кількість хромосом.

Зміна числа хромосом окремих пар, порівняно з нормою, дуже змінює фенотип (мал.90); відсутність однієї чи обох гомологічних хромосом негативніше впливає на життєдіяльність і формування організму, ніж поява зайвої хромосоми. Наприклад, зародок людини із хромосомним набором 44 аутосоми (А) + Х-хромосома розвивається у жіночій організм зі значними порушеннями будови та життєвих функцій: вкороченою шиєю з крилоподібною складкою шкіри, вродженими порушеннями формування кісток, кровоносної та сечостатевої систем. У нього не розвиваються статеві залози. Зародки із хромосомним набором 44 А + XXX розвиваються також у жіночий організм, який лише незначно відрізняється від нормального.

Поява третьої хромосоми у 21-й парі спричинює хворобу Дауна, ознаки якої: порушення розумового розвитку, незначна тривалість життя (як правило, не більше 30 років), зменшені розміри голови, пласке обличчя, косий розріз очей тощо. Поява третьої хромосоми у 8-й парі теж призводить до порушень, але не таких значних (косоокість, короткопалість, збільшення розмірів вух, носа, незначна розумова відсталість та ін.). Таким чином, важкість порушень, пов'язаних з мутаціями цього типу, залежить від того, в якій саме парі гомологічних хромосом змінилася їхня кількість.

Перебудови хромосом пов'язані зі зміною їхньої структури. При втраті ділянки хромосома стає коротшою: вона позбавляється частини генів. Унаслідок такої мутації у гетерозиготних організмів можуть фенотипно проявлятись рецесивні алелі, розташовані у ділянці, що гомологічна втраченій. За іншого типу мутацій у хромосомі з'являється у вигляді вставки додатковий фрагмент. На фенотипі цей тип мутацій, як правило, позначається меншою мірою, ніж попередній, бо поява додаткових генів менше впливає на нього, ніж втрата такої самої кількості. Причиною мутацій обох типів може бути порушення кон'югації гомологічних хромосом у профазі першого мейотичного поділу.

Ще один різновид перебудов хромосом пов'язаний зі зміною порядку розташування генів: ділянка хромосоми, яка утворилася