щоб убити клітини деяких бактерій, потрібна доза близько 1 000 000 рад. Доза у 200 рад здатна вбивати зародки деяких комах, дорослі особини яких зберігають життєздатність при дозах понад 10 000 рад, тобто на ранніх етапах розвитку організмів їхня чутливість до мутагенних факторів вища, ніж у дорослих особин. Для людини смертельною вважається доза у 700 рад і більше.

Значення мутацій у природі та житті людини Мутації є одним із джерел спадкової мінливості - важливого фактора еволюції організмів. Більшість з них шкідлива для живих істот, бо знижує пристосованість до умов існування, призводить до різноманітних порушень процесів життєдіяльності та спадкових захворювань. Але нейтральні мутації, які майже не виливають на життєздатність організмів, за певних змін довкілля можуть виявитися корисними.

Мутації широко застосовують у селекції рослин та мікроорганізмів, бо вони дають можливість збільшити різноманітність вихідного матеріалу, а отже - підвищити ефективність селекційної роботи. Їх використовують і при розробці генетичних методів боротьби зі шкідливими організмами. У лабораторних умовах самців шкідливого виду піддають дії мутагенних факторів, які впливають на статеві клітини. У результаті цього вони стають нездатними до запліднення (стерильними). Таких мутантних самців випускають у природу, де вони паруються із самками з природних популяцій. Відкладені ними яйця виявляються нежиттєздатними. Таким чином, не забруднюючи довкілля хімічними сполуками, можливо ефективно знижувати чисельність популяцій шкідливих видів.

Закон гомогологічних рядів спадкової мінливості, сформульований видатним російським генетиком і селекціонером M.І.Ba-виловим (мал.1), полягає в тому, що генетично близькі види та роди характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, вивчивши ряд форм у межах одного виду чи роду, можна передбачити наявність форм із подібним поєднанням ознак у межах близьких видів чи родів. Чим тісніші родинні зв'язки між такими організмами, тим більша подібність у рядах їхньої спадкової мінливості. Ця закономірність, яку М.І.Вавилов встановив для рослин (мал.91), має універсальний характер для всіх організмів. Генетичною основою даного закону є те, що ступінь історичної спорідненості організмів прямо пропорційний кількості спільних генів у груп, які порівнюються. Тому і мутації цих генів можуть бути подібними. Фенотипно це виявляється як однаковий характер мінливості багатьох ознак у близьких видів, родів тощо.

Закон гомологічних рядів спадкової мінливості має велике теоретичне та практичне значення, оскільки дає ключ для розуміння напрямів еволюції споріднених груп. У селекції на його підставі планують створення нових сортів рослин та порід свійських