Кінь, якого спочатку приручили заради шкіри, м'яса і молока, згодом став основним транспортним засобом; кінні загони в минулому складали основу збройних сіл більшості країн. Відомо близько 200 порід коней, серед яких розрізняють верхових, запряжних та ваговозів. В Україні поширені орловська, арабська, будьоннівська, гуцульська породи коней тощо. Коней і нині використовують для перевезення людей і вантажів, а також у спортивних змаганнях. Крім того, людина споживає молоко та м'ясо коней. З тією самою метою, що й коня, людина використовує віслюка. Його предок - дикий осел - і тепер трапляється у північних районах Африки.

Як тяглову і верхову худобу, а також для одержання м'яса та молока людина використовує два види верблюдів - двогорбого (бактріана) та одногорбого (дромедара). їхніми предками є відповідні дикі види, одомашнені людиною близько 5 тис. років тому у деяких регіонах Азії. Нині в дикому стані зберігся лише двогорбий верблюд (Центральна Азія). Індіанськими племенами, що мешкали в горах Південної Америки (Андах), одомашнено «родичку» верблюдів - ламу.

Предком великої рогатої худоби був дикий бик - тур, який жив на території лісостепової та степової зон Євразії (останню тварину цього виду знищено у 1627 році в Польщі). Вваясається, що його одомашнено близько 4 тис. років тому у Стародавній Греції. Відомо понад 50 порід великої рогатої худоби, які розводять заради м'яса, молока, шкіри та як тяглову силу. Основними напрямами селекції є створення молочних (чорно-ряба, червона степова), м'ясних (абер-дино-ангуська, герефордська), м'ясо-молочних (симентальська, ле-бединська) порід (мал.92). Усі чули про волів, яких в минулі часи в Україні використовували як тяглову силу. Волами називали кастрованих биків. У країнах Південно-Східної Азії як тяглову силу використовують буйволів, предком яких є дикий буйвіл. У горах Центральної Азії (Гімалаї, Памір, Тібет, Тува) місцеве населення заради м'яса, молока та шкіри розводить яка, предком якого був дикий як.

Дику свиню, що мешкає в різних регіонах Євразії, одомашнили землеробські племена 5-9 тис. років тому. Від дикого предка свійська свиня відрізняється більшою плодючістю, а народжені поросята не мають смугастого забарвлення. Різноманітні породи свійської свині (велику білу, українську степову білу та рябу, миргородську, беркширську, дюрокджерсійську тощо) людина розводить заради м'яса, сала та шкіри.

Свійського кроля одомашнено близько 3 тис. років тому у південних регіонах Європи. Його предок - дикий кріль - і тепер трапляється в південних областях України. Розводить людина таких хутрових звірів, як норка, соболь, песець, лисиця, нутрія, ондатра.

Людина одомашнила також багато видів птахів. Так, свійські кури походять від диких банківських і червоних курей, одомашнених 5-6 тис. років тому на території Південної та Південно-Східної