також склад і закономірності функціонування угруповань організмів: популяцій, біогеоценозів, біосфери в цілому.

Напрями екологічних досліджень. Зв'язки екології з іншими науками. В екології розрізняють такі основні напрями: вчення про екологічні фактори, популяційну екологію та біогеоценологію.

Екологічні фактори - це всі компоненти довкілля, що впливають на живі організми та їхні угруповання. Вчення про екологічні фактори класифікує їх за походженням, особливостями дії, досліджує вплив як окремих екологічних факторів, так і їхню комплексну дію на живі системи.

Популяційна екологія вивчає популяції різноманітних організмів як особливий рівень організації живої матерії: їхню структуру, стан, способи саморегуляції.

Біогеоценологія - наука про структуру, функціонування, саморегуляцію, саморозвиток багатовидових угруповань організмів (біогеоценозів) і біосфери в цілому.

До екологічних наук також належать: екологія бактерій, грибів, рослин, тварин, фітоценологія (наука про рослинні угруповання), гідробіологія (наука про водні екосистеми), грунтова біологія (наука про угруповання організмів грунту), радіоекологія (наука про вплив радіаційного опромінення на окремі організми та їхні угруповання). Еволюційна екологія досліджує історичні зміни екосистем і біосфери у зв'язку зі змінами умов довкілля.

Отже, екологія це комплексна біологічна наука, яка тісно взаємодіє з багатьма природничими дисциплінами. Нині перед загрозою планетної екологічної кризи виникла необхідність об'єднати зусилля науковців різних країн для проведення спільних екологічних досліджень. Так, у 1964 році було розпочато роботу за загальною Міжнародною біологічною програмою (МБП), завдяки чому вдалося встановити потенційну продуктивність біосфери нашої планети та ту її частку, яку без зашкодження живій речовині Землі, може використовувати людина для своїх потреб.

Потрібно об'єднання зусиль екологів різних країн і в справі створення біологічних основ охорони довкілля, оскільки не існує локальних екологічних катастроф: наслідки події, яка мала місце в одній країні, можуть відчуватись навіть у тих країнах, які безпосередньо з нею не межують. Актуальність цієї проблеми наочно продемонструвала аварія на Чорнобильській АЕС.

На охорону довкілля, розв'язання проблем природокористування, взаємозв'язків людського суспільства з природою спрямована також міжнародна програма «Людина і біосфера». Її мета - розвиток екологічного мислення, тобто підпорядкування практичної діяльності людини законам природи та перебудови економіки відповідно до вимог збереження стану довкілля. Лише екологізація суспільства, виховання дбайливого ставлення до природи може допомогти людині уникнути глобальної екологічної кризи, загроза якої близька сьогодні як ніколи раніше.