§ 59. ЖИВІ ОРГАНІЗМИ ЯК ОСОБЛИВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ. ТИПИ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКІВ МІЖ ОРГАНІЗМАМИ

Пригадайте: що таке симбіоз?

Організм як середовище існування за своїми властивостями істотно відрізняється від інших. Так, якщо на організми, які живуть на поверхні інших істот, впливають різні чинники довкілля, то на ті, що мешкають усередині організму хазяїна, ці чинники діють лише опосередковано. В ролі хазяїв можуть бути будь-які організми - від бактерій до квіткових рослин і ссавців.

Симбіоз. Усі форми співіснування різних видів називають симбіозом (від грец. сим - разом та біос-життя). Симбіоз може грунтуватись на трофічних взаємозв'язках (коли організм хазяїна або залишки його їжі чи продукти життєдіяльності слугують для живлення симбіонта) або на просторових (оселення одного організму всередині або на поверхні іншого чи спільне використання певних місцеіснувань: нір, черепашок тощо).

Симбіоз може бути обов'язковим (облігатним), коли існування обох організмів чи одного з них неможливе без іншого (гриби, що входять до складу лишайників, стьожкові черви - паразити кишечнику хребетних тварин тощо). За необов'язкового (факультативного) симбіозу організми можуть існувати разом або окремо один від одного (наприклад, раки-самітники та актинії). Залежно від характеру взаємозв'язків між партнерами розрізняють різні типи симбіозу: паразитизм, коменсалізм та мутуалізм.

Паразитизм - це такий тип взаємозв'язків між різними видами, за якого один із них (паразит) більш-менш тривалий час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладаючи на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям. Паразитизм трапляється серед різних груп організмів (мам. 109): тварин (найпростіші, плоскі, круглі, кільчасті черви, молюски, членистоногі тощо), бактерій, грибів (борошнисто-росяні, трутовики, ріжки, сажки тощо) і навіть квіткових рослин (повитиця). Всі віруси - внутрішньоклітинні паразити.

Паразитизм є прикладом антагоністичних взаємозв'язків між організмами: хазяїн за допомогою імунних та інших захисних реакцій намагається позбутися паразитів, а ті, в свою чергу, — їх послабити або ж повністю нейтралізувати. В деяких випадках паразити впливають на імунну систему хазяїна таким чином, що вона не розпізнає їх як сторонні об'єкти (антигени) і не виробляє до них антитіла.

Протягом спряженої еволюції (коеволюції) паразита і хазяїна відбувається їхнє взаємне пристосування, а гострота антагоністичних взаємозв'язків зменшується. Це пояснюється тим, що передчасна загибель хазяїна може спричинити і загибель паразита. Тому паразити, у яких зв'язки з організмом хазяїна виникли історично