Як правило, кожна популяція входить до складу певного угруповання — біогеоценозу.

Наявність популяцій у природі пов'язана з нерівномірністю розміщення по території, яку займає вид, оптимальних умов існування. Наприклад, білка звичайна поширена в Євразії, але мешкає лише в лісах певних типів, які розділені іншими рослинними угрупованнями, горами, річками тощо. Тому кожний із таких лісів має свою, більш або менш відокремлену від інших, популяцію білки звичайної. Чим різноманітніші умови існування на території, що займає вид, тим більша кількість популяцій, з яких він складається.

Якщо представники виду здатні до активного пересування або пасивного розселення на значні відстані, то цей вид, як правило, складається із незначної кількості популяцій, кожна з яких займає велику територію (песці, копитні тварини, граки, пирій та інші бур'яни тощо). У них відокремленість популяцій зумовлена географічними перешкодами (гірські хребти, пустелі, великі водойми тощо). Натомість види, які ведуть осілий або малорухливий спосіб життя, особливо якщо умови існування досить різнорідні (наприклад, гірські райони), можуть складатися з великої кількості популяцій, кожна з яких займає незначну площу. Ступінь відокремленості популяцій може бути різним. За значних географічних перешкод вони бувають повністю відокремлені одна від одної (популяції риб з різних озер). Якщо ж територія, яку займає вид, більш-