1. Що таке біогеоценоз і екосистема? 2. Яка структура біогеоценозу? 3. Які властивості біогеоценозу ви знаєте? 4. Що таке прямі і непрямі зв'язки між популяціями різних видів? Наведіть приклади. 5. Що таке трофічні і топічні зв'язки? Наведіть приклади. 6. Дайте визначення таких понять, як хижацтво, виїдання, конкуренція, паразитизм, коменсалізм, мутуалізм, нейтралізм. Наведіть приклади. Подумайте: на той час, коли В.М. Сукачов запропонував термін «біогеоценоз», вже існувало поняття «екосистема». Чим можна пояснити необхідність введення цього терміна? § 65. ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В БІОГЕОЦЕНОЗАХ Пригадайте: як відбувається процес фотосинтезу? Що таке детрит? Що таке первинна і вторинна продуктивність біогеоценозів? Перетворення енергії в біогеоценозах. Ланцюги живлення. Функціонування будь-якого біогеоценозу пов'язане з перетворенням енергії. Енергія витрачається живими організмами на процеси росту, розмноження, рухову активність тощо. Біогеоценози є відкритими системами, які потребують постійного надходження речовини та енергії ззовні. Основним джерелом цієї енергії є сонячне світло, яке фототрофи вловлюють та перетворюють на енергію хімічних зв'язків синтезованої органічної речовини. Гетеротрофні організми дістають необхідну їм енергію внаслідок ферментативного розкладу органічних речовин. Лише незначна частина енергії сонячного світла, яка досягає поверхні Землі (близько 1%) фіксується зеленими рослинами, інша ж відбивається в космос або розсіюється у вигляді тепла. У свою чергу, організми, які споживають зелені рослини, теж засвоюють для побудови речовин свого тіла лише незначну частину енергії хімічних зв'язків своєї їжі (10-20%), а решта розсіюється у вигляді тепла, витрачаючись на процеси життєдіяльності (мал. 122). Те саме спостерігається і при поїданні фітофагів хижаками і т.п. Отже, на кожному етапі передачі енергії від одних організмів до інших більша частина її розсіюється у вигляді тепла і лише незначна частка перетворюється в потенційну енергію хімічних сполук у процесах пластичного обміну. Послідовності організмів, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об'єктом живлення організмів іншого називають ланцюгами живлення (мал. 123). Кожний ланцюг живлення складається з певної кількості ланок. Оскільки, як зазначалося раніше, при передаванні енергії з попередньої ланки до наступної, більша її частина втрачається для організмів, кількість ланок ланцюгів живлення обмежена і, як правило, не перевищує чотирьох-п'яти.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||