Нейтралізм - форма співіснування популяцій двох видів, за якої жоден із них не відчуває на собі безпосереднього негативного або позитивного впливу іншого. Наприклад, хижаки, які живляться різними видами здобичі, не конкурують між собою, однак стан їхніх популяцій опосередковано залежить від стану популяцій рослин, якими живиться здобич.

Серед різноманітних зв'язків між популяціями різних видів у біо-геоценозах виділяють два основних типи: трофічні та топічні.

Трофічні зв'язки виникають у тому випадку, коли організми одного з видів (безпосередньо або продукти їхньої життєдіяльності) є об'єктом живлення для особин іншого (наприклад, хижак - здобич, паразит - хазяїн тощо).

Топічні зв'язки виникають тоді, коли види не пов'язані прямими трофічними зв'язками, але внаслідок життєдіяльності одних видів змінюються умови існування інших. Наприклад, часто одні види мешкають на поверхні тіла інших (вусоногі раки - на молюсках, китах тощо, орхідеї - на стовбурах дерев і т.п.). Ярусність рослинних угруповань - яскравий приклад топічних зв'язків.

Завдяки топічним зв'язкам одні організми можуть створювати сприятливі умови для існування інших (наприклад, лишайники забезпечують передумови для заселення вищими рослинами субстратів, де їх раніше не було) або, навпаки, робити його неможливим. Так, багато рослин виділяє спеціальні речовини (фітонциди, антибіотики тощо), які пригнічують життєдіяльність інших видів рослин, грибів, бактерій.

Отже, між популяціями різних видів, які входять до складу певного біогеоценозу, виникають складні й різноманітні взаємозв'язки, які можуть бути більш або менш тісними. їхня сукупність забезпечує функціонування біогеоценозу як єдиної цілісної системи та його саморегуляцію. Чим різноманітніші й розгалуженіші ці взаємозв'язки, тим стабільніший біогеоценоз (наприклад, за достатньої видової різноманітності кілька видів фітофагів обмежують густоту популяцій певного виду рослин краще, ніж один). Тож рівень видового різноманіття прямо визначає рівень гомеостазу біогеоценозу.

висновки

Популяції організмів різних видів, які входять до складу певного біоценозу, тісно взаємопов'язані не тільки між собою, але й з умовами фізичного середовища існування. Внаслідок цього існують біогеоценози. Біогеоценозам властиві цілісність, стійкість, здатність до саморегуляції (підтримання гомеостазу) і самовідтворення.

Між популяціями, які входять до складу біогеоценозу, виникають різноманітні взаємозв'язки: нейтральні, мутуалістичні, антагоністичні, які можуть бути прямими й непрямими або трофічними та топічними.