Пангея. В морях з'явилися коралові поліпи, близькі за будовою до сучасних; тривало зростання різноманітностіхрящовмх і кісткових риб; останні заселили, крім прісних, і солоні водойми. Наприкінці тріасового періоду майже повністю вимерли первинні земноводні; з цього періоду вже відомі всі сучасні ряди комах і кілька викопних.

Виникло два ряди наземних плазунів, відомих під загальною назвою динозаври (мал.169). Це були тварини середніх і великих (від одного до 30 м завдовжки) розмірів. Вони мешкали на суходолі, пересуваючись на чотирьох або на двох задніх кінцівках, спрямованих вниз на відміну від сучасних плазунів. Також були досить різноманітні звірозубі плазуни. Від незначних за розмірами комахоїдних звірозубих у другій половині періоду виникли перші ссавці. Це були невеличкі (5 —15 см завдовжки), вкриті шерстю звірки, що зовні нагадували сучасних землерийок і живились комахами (мал.170). Невідомо, чи вони народжували живих малят, чи були яйцекладними, як сучасні першозвірі.

Із середини тріасового періоду відомі перші крокодили, які, на відміну від сучасних, були дуже рухливими наземними хижаками з видовженими, пристосованими до бігу кінцівками (мал.170).

Тріасовий період закінчився біоценотичною кризою, спричиненою розпадом Пангеї на кілька менших континентів і пов'язаним із цим загальним потеплінням клімату, що супроводжувалось вимиранням багатьох груп (первісні земноводні, звірозубі та ін.).

Розвиток життя в юрський період. Юрський період (185 -130 млн. років тому) характеризувався переважно помірним кліматом; у цей час існувало багато мілководних морів. У морях дуже поширились головоногі молюски, що загалом нагадували кальмарів, однак мали зовнішню пряму черепашку - белемніти (мал. 171). Залишки цих черепашок, відомі в народі під назвою «чортові пальці», часто знаходять у піщаних породах. Поряд із ними відомі справжні кальмари і каракатиці. Цікаво, що у водоймах у цей період виникли діатомові водорості.

Для юрського періоду характерне опанування плазунами повітряного і морського середовищ. Крокодили стають водяними тваринами; крім прісних водойм, вони освоюють і солоні, причому деякі морські види досягали 15 м завдовжки. Паралельно розвинулося кілька рядів морських плазунів, із яких найвідоміші плезіозаври та іхтіозаври (мал. 172). Обидві ці групи виникли ще в тріасовому періоді, але досягли розквіту саме в юрський період. Плезіозаври були від 2 до 20 м завдовжки із дуже довгою шиєю (число шийних хребців наближалось до 80), голова інколи досягала 3 м завдовжки, а рот був озброєний гострими зубами. Тулуб досить короткий, діжкоподібний, передні і задні кінцівки перетворені на ласти. Хвіст видовжений, не перетворений на плавець. Ці тварини займали адаптивну зону сучасних ластоногих ссавців; живились рибою, молюсками тощо і розмножувались на суходолі.