Наступний період - кам'яновугільний - розпочався 350 млн і закінчився 280 млн років тому. Він був одним із найтепліших в історії Землі, коли поверхня моря значно переважала площу суходолу, а на останній існувало багато зволожених низовин, де буяли ліси з вищих спорових (мал.165) та різноманітни голонасінних рослин. Потрапляючи в заболочений грунт, стовбури відмерлих дерев в умовах відсутності кисню не перегнивали, а замулювались і врешті-решт перетворились на кам'яне вугілля, від якого і дістав назву цей період. У цей час виникли хвойні рослини, розмноження яких не було пов'язане з водою. Вони стали основою біогеоценозів середньозво-ложених та посушливих місцевостей, і на кінець періоду весь суходіл був заселений життям, тобто біосфера досягла сучасних меж. У кам'яновугільний період також з'явилися мохоподібні.

Швидкими темпами освоювали суходіл тварини. На початку періоду від якихось прісноводних ракоподібних виникли спочатку безкрилі, а потім - крилаті комахи (мал.166). Деякі комахи мали значні розміри, наприклад, бабки досягали до 1 метра в розмаху крил. На суходолі з'явились черевоногі молюски, що дихали легенями.

У середині кам'яновугільного періоду деякі земноводні набули здатності до розмноження на суходолі внаслідок виникнення у них внутрішнього запліднення, відкладання багатих на жовток яєць із товстими оболонками та прямого розвитку. В одних із них зникли