У цей час з'являються птахи, які співіснували з іншими літаючими хребетними - птерозаврами та рукокрилими. Представники підкласу зубатих (іхтіорніси та гесперорніси) птахів відрізнялись від сучасних лише наявністю дрібних зубів на щелепах (мал.176). Гесперорніси — прибережні птахи, що більшу частину життя проводили у воді. Грудина у них була позбавлена кіля, а крила - вкорочені. Вони плавали за допомогою видовжених задніх кінцівок; досягали метра завдовжки.

Іхтіорніси також мешкали поблизу водойм, мали добре розвинені кіль і крила й вели спосіб життя, подібний сучасним мартинам. Близькі до сучасних птахи з роговим дзьобом у другій половині крейдяного періоду також мешкали поблизу водойм. Знайдені викопні рештки предків сучасних буревісників, куликів і мартинів.

Частина динозаврів пристосувалась до нових умов і досягла значної різноманітності. В другій половині крейдяного періоду виникло дев'ять їхніх нових родин, які об'єднували близько 120 видів. Так звані страусоподібні динозаври за пропорціями та розмірами тіла нагадували страусів. Вони мали порожнисті кістки та дзьоб, однак хвіст у них був довгий, складався з багатьох хребців. Це були мешканці пустельних рівнин, пристосовані до швидкого бігу. Найбільші хижі наземні тварини — тиранозаври — пересувались на задніх кінцівках, а передні були дуже вкорочені. Вони мали масивну голову, міцні щелепи з гострими зубами і досягали 6 метрів зав-