крейдяного періоду і які її наслідки? 3. Які групи живих істот домінували в другій половині крейдяного періоду?

Подумайте: чи вірне твердження, що птахи витіснили птерозаврів, а ссавці - динозаврів? Відповідь обгрунтуйте.

§ 94. РОЗВИТОК ЖИТТЯ В КАЙНОЗОЙСЬКУ ЕРУ. ЛЮДИНА ТА її ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР ЕВОЛЮЦІЇ

Пригадайте: які основні етапи антропогенезу вам відомі (з підручника для 8-9 класів «Біологія людини»)?

Кайнозойська ера розпочалась близько 65 млн років тому і триває донині. За цей період суходіл поступово набув сучасних обрисів, встановились кліматичні зони. Це ера бурхливої адаптивної радіації покритонасінних, птахів і ссавців; у біосфері в цілому також домінують членистоногі, у водних екосистемах - водорості та молюски. Приблизно 1—2 млн років тому з'явилася людина. Наслідки її господарської діяльності стають одним із основних факторів еволюції. Кайнозойську еру поділяють на три періоди: палеогеновий, неогеновий та антропогеновий.

Розвиток життя в палеогеновий період. Палеогеновий період тривав 40 млн років. Клімат загалом був теплий, хоча на межах епох відбувались значні похолодання, навіть часткові зледеніння материків. За цей час виникали майже всі сучасні ряди птахів і ссавців, порядки покритонасінних, а також бурі водорості. Палеогеновий період поділяють на кілька послідовних епох, кожна з яких досить різко відрізняється від інших: палеоценову (65-55 млн років), еоценову (55—38 млн років) та олігоценову (38-25 млн років тому).

Палеоценова епоха була найтеплішою і найвологішою. На суходолі домінували біоценози, в яких переважали дерев'янисті покритонасінні (буки, дуби), голонасінні (кипарисові, соснові, гінкгові та ін.), скам'яніла смола яких відома під назвою «бурштин», та папороті. Їхні залишки, потрапивши на дно водойм, перетворились на поклади бурого вугілля. В цей час, крім комахозапильних, широко розповсюдилися і вітрозапильні квіткові рослини.

На початку палеогенового періоду вимерло багато груп древніх ссавців, які виникли в тріасовий чи юрський періоди мезозойської ери. З'являються представники рядів хижих, перевалено дрібних розмірів, гризунів і зайцеподібних. У цей час існувала значна кількість різноманітних плацентарних ссавців, які належали до нйні зниклих рядів. Найпоширенішими були представники ряду Кондиларт-рів, який виник у другій половині крейдяного періоду. Це тварини переважно дрібних, інколи - середніх чи великих розмірів (до 2 м завдовжки разом із хвостом) з вираженою диференціацією зубів на кутні, ікла та різці. Серед них траплялись як хижі, так і травоїдні види. Вважають, що від останніх згодом виникли різні ряди копитних.