§ 15. ЯДРО

Пригадайте: де в еукаріотичних клітинах зберігається спадкова інформація? Що таке хромосоми? Які функції ядра?

Будова ядра. Як відомо, ядро є неодмінною частиною будь-якої еукаріотичної клітини. Лише деякі з них втрачають ядро під час свого розвитку (еритроцити й тромбоцити більшості ссавців, ситоподібні трубки рослин). У більшості клітин є тільки одне ядро, але є клітини, що мають кілька або багато ядер (посмуговані м'язові волокна, інфузорії, форамініфери, деякі водорості та гриби тощо). Кожному типові клітин властиве постійне співвідношення між об'ємами ядра та цитоплазми (ядерно-цитоплазматичне співвідношення), тобто ядро певного розміру може забезпечувати спадковою інформацією відповідний об'єм цитоплазми, завдяки чому здійснюється біосинтез білків.

Ядра бувають різні за формою та розмірами. Найчастіше ядро має кулясту або еліпсоподібну форму, рідше - неправильну (наявність відростків, лопатей тощо, наприклад, у деяких видів лейкоцитів). Розміри ядра можуть варіювати у значних межах: від 1 мкм (деякі найпростіші) до 1 мм (яйцеклітини деяких риб і земноводних). У таких найпростіших, як інфузорії та форамініфери, є ядра двох типів: генеративні, що забезпечують зберігання та передачу спадкової інформації, та вегетативні, які регулюють синтез білків.

Ядро складається з поверхневого апарату та внутрішнього середовища (ядерного матриксу). Пригадаймо, що поверхневий апарат ядра просторово та функціонально поєднаний з мембранами ендоплазматичної сітки. Він складається з двох мембран - зовнішньої та внутрішньої, тому ядро належить до двомембранних ор-ганел. Між цими мембранами є простір (щілина) завширшки від 20 до 60 нм, але в певних місцях зовнішня ядерна мембрана з'єднується з внутрішньою навколо отворів - ядерних nop (мал.26), прикритих особливими тільцями. У більшості клітин під час поділу ядерна оболонка зникає (за винятком деяких одноклітинних тварин, водоростей і грибів), а в період між поділами - утворюється знову.

Внутрішнє середовище ядра-ядерний матрикс - складається з ядерного соку (каріоплазми), ядерець, рибонуклеопротеїдних комплексів і ниток хроматину.

Каріоплазма (від грец. каріон - ядро горіху) - внутрішній вміст ядра, в який занурені ядерця, хроматин і різноманітні гранули. За будовою та властивостями каріоплазма нагадує цитоплазму. В ній є білкові фібрили завтовшки 2-3 нм, які формують внутрішній скелет ядра, що сполучає ядерця, нитки хроматину, ядерні пори тощо.

Ядерця розміщені у каріоплазмі більшості клітин еукаріот. Їхня кількість може бути різною — від одного до багатьох. Це щільні структури, які складаються з рибонуклеопротеїдних фібрил (комплексів РНК з білками), внутрішньоядерцевого хроматину та гранул - попередників субодиниць рибосом. Ядерця формуються на певних ді-