Зародковий мішок семиклітинний (мал.58). На його полюсах розташовані шість гаплоїдних клітин: на одному - яйцеклітина та дві синергіди, які її супроводжують, а на іншому - три клітини-антиподи. В центрі розміщена клітина з двома гаплоїдними ядрами, які згодом зливаються, утворюючи вторинне ди-плоїдне ядро.

Один із сперміїв, які через пилкову трубку проникають до зародкового мішка, зливається з яйцеклітиною. Внаслідок цього утворюється диплоїдна зигота, з якої розвивається зародок. Другий спермій зливається з диплоїдним ядром центральної клітини, з якої в подальшому розвиватиметься поживна триплоїдна тканина - ендосперм

Подвійне запліднення у рослин - це по суті два різних процеси, оскільки лише із заплідненої яйцеклітини розвивається зародок. Злиття другого спермія з ядром центральної диплоїдної клітини заплідненням можна назвати лише умовно, оскільки з виниклої триплоїдної клітини розвивається не новий організм, а тканина, яка забезпечує зародок поживними речовинами.

Біологічне значення процесу запліднення полягає у віднов-ленні хромосомного набору, притаманного даному виду. В заплідненій яйцеклітині у кожній парі гомологічних хромосом одна з них -батьківська, друга — материнська, і тому новий організм, який розвивається, несе в собі ознаки обох батьків, що збільшує спадкову мінливість. Цьому також сприяє процес мейозу, яким супроводжується дозрівання статевих клітин, а саме - обмін ділянками між гомологічними хромосомами в профазі, та незалежне розходження гомологічних хромосом в анафазі першого мейотичного поділу.

Окремо розглянемо біологічне значення процесу подвійного запліднення у квіткових рослин. Утворення триплоїдної клітини, з якої розвивається запасна поживна тканина - ендосперм, супроводжується збільшенням вмісту ДНК у ядрі цієї клітини, що, в свою чергу, спричинює інтенсифікацію процесів біосинтезу, зокрема білків, тобто збільшення запасів поживних речовин для зародка. Завдяки подвійному заплідненню у квіткових рослин порівняно з голонасінними швидше накопичуються поживні речовини в насінині, що прискорює її дозрівання після запліднення.

висновки

Статеві клітини виконують функцію передачі спадкової інформації від батьківських організмів нащадкам. У хребетних тварин вони утворюються в статевих органах у кілька стадій: розмноження, росту, дозрівання та формування й супроводжуються зменшенням кількості хромосом удвічі.

Набір хромосом, притаманний даному виду (як правило, ди-плоїдний), відновлюється під час запліднення — злиття чоловічої та жіночої гамет з утворенням заплідненої яйцеклітини (зиготи). Біологічне значення запліднення полягає у збільшенні спадкового різноманіття, оскільки нащадки поєднують у собі ознаки як материнського, так і батьківського організмів.