них тварин і людини, забезпечуючи активність ферментів шлункового соку. Залишки сірчаної кислоти, приєднуючись до нерозчине-них у воді речовин, надають їм розчинності, що сприяє їхньому виведенню з клітин (організму) разом із водою.

Загальний вміст неорганічних (мінеральних) речовин у клітині варіює у межах від одного до кількох відсотків.

висновки

Живі організми, на відміну від неживої природи, мають відносно стале співвідношення хімічних елементів, які поділяють за процентним вмістом у клітині на органогенні, макро-, мікро-та ультрамікроелементи. Всі хімічні елементи, виявлені в живих клітинах, присутні й у неживій природі.

Серед неорганічних сполук живих організмів особливе місце належить воді, яка становить у середньому 60-70% їхньої маси. Вода є універсальним розчинником, бере участь у біохімічних процесах, регулює тепловий режим, забезпечує транспорт речовин крізь мембрани, а також сталість фізико-хімічних властивостей цитоплазми клітини та позаклітинних рідин.

З неорганічних сполук до складу організмів входять також розчинні у воді солі у вигляді катіонів (калію, кальцію, натрію тощо) та аніонів (переважно залишки соляної, сірчаної, фосфорної та вугільної кислот).

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Що вивчає наука біохімія? 2. Який хімічний вміст живих клітин? 3. Які ви знаєте функції води в живих організмах? 4. У якому стані в клітині містяться солі? Яка їхня роль?

Подумайте: які особливості будови молекули води зумовлюють її властивості?

§ 2. ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ ЖИВИХ СИСТЕМ. ВУГЛЕВОДИ

Пригадайте: які хімічні сполуки належать до органічних? Які основні класи органічних сполук вам відомі? Що таке ковалентний

зв'язок?

Загальна характеристика органічних сполук. Хімічні властивості живих організмів значною мірою залежать від вуглецю, частка якого становить понад 50% їхньої сухої маси. Вуглець, як і інші органогенні елементи, може утворювати ковалентні зв'язки. Атом