визначаються взаємодією неалельних домінантних генів, ніж зумовлених взаємодією різних алелей одного гена. Отже, полімерія підвищує стійкість станів ознак організму, згладжуючи прояви мутацій та рекомбінацій окремих генів. Наприклад, у фігурного гарбуза відомі два неалельних домінантних гени, які -впливають на форму та розміри плодів (мал.86). Якщо в генотипі є домінантні алелі обох генів, то утворюються плоди дископодібної форми, а якщо лише одного з них - кулястої. Коли обидва гени перебувають у гомозиготному рецесивному стані, то форма плодів видовжена. У тварин також є багато станів ознак, які визначає полімерна взаємодія неалельних генів: інтенсивність росту, жирність молока, плодючість тощо, а у людини - ріст, маса тіла, рівень артеріального тиску та ін.

Множинна дія генів. Ми дізнались, як на формування певних станів ознак впливає взаємодія кількох генів. Але існує і протилежне явище, притаманне більшості генів, коли на прояв станів різних ознак впливає одна алель, що дістало назву множинної дії генів. Наприклад, у людини відоме захворювання галактоземія, пов'язане з рецесивною мутацією гена, який кодує утворення ферменту, потрібного для засвоєння клітинами молочного цукру (галактози). Водночас ця мутація призводить до недоумкуватості, сліпоти, розпаду (цирозу) печінки. При іншому захворюванні - арахнодак-тилії, зумовленому мутацією домінантної алелі, у людини видовжуються пальці кінцівок (так звані «павучі пальці»), спостерігаються неправильне положення кришталика ока та вроджені вади серця. У дрозофіли білоокість (відсутність червоного пігменту очей) визначається рецесивною алеллю, яка, крім того, забезпечує світле забарвлення тіла, знижує плодючість, змінює будову статевих органів, зменшує тривалість життя.

У гороху посівного алель, яка визначає бурий колір шкірки насіння, водночас зумовлює й фіалкове забарвлення віночка. У картоплі домінантна алель спричинює рожеве забарвлення бульб і червоно-фіалкове - віночка, а у гомозиготних за рецесивною алеллю рослин бульби та віночки синюваті або білі.

Отже, генотип особин коленого виду є цілісною системою, хоча складається з окремих генів, які можуть відокремлюватись один від одного й успадковуватись незалежно. Його цілісність, яка склалася в процесі тривалого історичного розвитку, виявляється у тому, що формування більшості ознак організму є результатом взаємодії як алельних, так і неалельних генів, а більшість генів впливає на прояв кількох ознак.

висновки

Ген - це ділянка молекули нуклеїнової кислоти, що займає певне місце в хромосомі. Гени - функціональні одиниці спадкової інформації, здатні змінюватись унаслідок мутацій і рекомбіна-цій. Існують структурні гени, які кодують будову поліпептидів і рибонуклеотидів, та регуляторні, що слугують місцями приєднання певних ферментів та інших біологічно активних сполук.