Іншим прикладом модифікаційних змін, що зберігаються протягом життя особини, є диференціація личинок медоносної бджоли, з яких мали розвиватися самки, на цариць та робочих особин. Вона залежить від корму, яким робочі бджоли вигодовують личинок. Ті, які розвиваються в особливих великих комірках сот і живляться тільки «молочком», яке виробляється особливими залозами робочих бджіл, перетворюються на цариць, а ті, яких замість «молочка» догодовують пергою (сумішшю меду та пилку), згодом перетворяться на робочих особин (недорозвинених самок), нездатних до розмноження.

Модифікації відіграють важливу роль у житті організмів. Більшість із них спрямована на пристосування організмів до змін дії тих чи інших факторів довкілля. Наприклад, зміна стрілоподібних листків стрілиці на стрічкоподібні при зануренні у воду, захищає рослину від пошкодження течією; заміна шерсті ссавців на густішу під час осіннього линяння сприяє захисту від низьких температур; загар захищає людину від шкідливого впливу сонячного опромінення. Вважають, що такі модифікації виникли як певна реакція організмів на ті зміни умов довкілля, з якими постійно стикається той чи інший вид під час свого існування.

Однак не всі модифікаційні зміни організмів мають адаптивний характер. Так, якщо затінити нижню частину стебла картоплі, то на ній утворюються надземні бульби (мал.88). В одного з видів ранників при зануренні у воду та сильному затіненні верхівкове суцвіття