1. Які причини мутацій? 2. Які фактори можуть спричинювати мутації? 3. У чому полягає біологічне значення мутацій? 4. Які ви знаєте антимутаційні механізми у живих істот? 5. Сформулюйте закон гомологічних рядів спадкової мінливості. Яке його значення? 6. У чому полягає генетична суть закону гомологічних рядів? Подумайте: за якими властивостями відрізняються мутації та модифікації. Відповідь оформіть у вигляді таблиці: Мутації Модифікації Пригадайте: що таке популяція? Генетика популяцій вивчає генетичну структуру природних популяцій, а також генетичні процеси, які в них відбуваються. Вона має виняткове значення для розвитку еволюційної теорії: завдяки її досягненням встановлено, що популяція є не тільки одиницею виду, але й еволюції. Роботи у цьому напрямі започаткував російський генетик С.С.Четвериков у 20-х роках XX сторіччя (мал.1); в Україні ці дослідження проводяться С.М.Гершензоном та його школою. Значний внесок у розвиток генетики популяцій зробили М.ГІ.Дубінін, Д.Д.Ромашов, Р.Фішер, С.Райтта Ф.Г.Добржанський. Закон Харді-Вайнберга. Оскільки популяцію складають особини одного виду, то вони мають однаковий набір генів. Але ви вже знаєте, що будь-який ген може бути представлений різними алелями, кількість яких буває значною. Отже, популяція - це сукупність неоднакових у генетичному відношенні особин, які відрізняються різними станами притаманним їм ознак. Різні популяції одного виду відрізняються частоталги зустрічальності тих чи інших алельних генів. Одним із завдань популяційної генетики є з'ясування закономірностей, які керують розподілом алелей у популяціях. Цю проблему досліджували англійський учений Г.Харді та німецький -В.Вайнберг. Вони дійшли висновку, що у численній популяції, особини якої вільно схрещуються між собою (панміксія) і відсутній вплив будь-якого зовнішнього фактора на певні поєднання алелей, не виникають нові мутації, не відбувається обміну генетичною інформацією з іншими популяціями внаслідок міграції особин з популяції в популяцію, співвідношення алелей стабілізується протягом кількох поколінь і залишається сталим тривалий час. Отже, закономірність, встановлена Г.Харді та В.Вайнбергом, свідчить про те, що за
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||