висновки

Макроеволюція - це перетворення внаслідок мікроеволюцій-них змін упродовж певного історичного періоду, що ведуть до виникнення надвидових груп (родів, родин і т.д.). Особливих процесів макроеволюції у природі не існує.

Біологічний прогрес - процвітання певної групи, яке проявляється у зростанні чисельності популяції, розширенні ареалу, видоутворенні, а біологічний регрес - це протилежне явище, що свідчить про пригніченість досліджуваних груп.

Ароморфоз — еволюційні зміни будови, які сприяють підвищенню складності організації, а загальна дегенерація — її спрощенню. Ідіоадаптація - пристосування організмів до певних умов, не пов'язане зі зміною рівня організації.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Що таке макроеволюція? 2. Яке співвідношення макро- і мікро-еволюції? 3. Що таке монофілія? 4. Дайте визначення поняттям «ароморфоз», «ідіоадаптація», «загальна дегенерація». Наведіть приклади.

Подумайте: який характер мають такі еволюційні події, як виникнення еукаріот; зникнення травної системи у стьожкових червів; виникнення вірусів; перетворення крил на ласти у пінгвінів; поява копита у ссавців відкритих просторів.

§ 82. БІОГЕОЦЕНОЗ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ЕВОЛЮЦІЇ

Пригадайте: які рівні організації живої матерії вам відомі? Чому

популяцію вважають елементарною одиницею еволюції?

Інтеграція живої матерії на різних рівнях її організації. Різні рівні організації живої матерії співвідносяться між собою за принципом «матрьошки»: кожен вищий щабель містить у собі нижчий. Так, із біомолекул складаються клітини, з клітин - організми, з організмів - популяції, а з останніх - біоценози.

Інтеграція (від лат. інтегратіо - відновлення, поповнення) - структурне об'єднання та узгодження дій окремих частин, які входять до складу цілісної системи (наприклад, клітин у багатоклітинному організмі).

Найвищий ступінь інтеграції здійснюється на молекулярному рівні, де величезна різноманітність молекул утворює кілька стабільних типів сполук: білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти. Най-незначніші зміни структури молекул найважливіших біополімерів, зокрема білків і нуклеїнових кислот, можуть докорінно змінити їхні властивості. Така інтеграція - необхідна умова нормального функціонування надзвичайно складних молекулярних систем живих істот.