висновки

Біогеоценотичний рівень містить у собі інші рівні організації матерії: популяційно-видовий, організмовий, клітинний і молекулярний. Найвищий ступінь інтеграції та ефективність використання енергії існує на молекулярному, найнижчий — на біо-ценотичному рівні. Еволюційні зміни у популяціях спричиняють фактори, що діють усередині біогеоценозів.

У стабільних (клімаксних) біогеоценозах темпи історичних змін незначні, і популяції різних видів еволюціонують узгоджено між собою (спряжена еволюція). До складу клімаксних екосистем входять переважно спеціалізовані (ценофільні) види. В екосистемах з умовами, що постійно змінюються, відбувається неузгоджена (неспряжена) еволюція серед екологічно пластичних (ценофобних) видів.

Міграції між популяціями одного виду змінюють частоту зу-стрічальності певних станів ознак і генофонди популяцій, ніби доливають» різні біогеоценози в одне ціле.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Як змінюються ступінь інтеграції та ефективність використання енергії від молекулярного до біоценотичного рівнів організації