чених між собою водневими зв'язками. Ці зв'язки виникають між двома нуклеотидами, які ніби доповнюють один одного за розмірами. Оскільки розміри А і Г дещо більші, ніж Т і Ц, то А завжди сполучається з Т (між ними виникають два водневих з'язки), а Г — із Ц (між ними виникають три водневих зв'язки) (мал.10). Чітку відповідність нуклеотидів у двох ланцюгах ДНК назвали комплемен-тарністю (від лат. комплементум - доповнення). Згідно із запропонованою моделлю, два полінуклеотидні ланцюги ДНК обвивають один одного, утворюючи закручену праворуч спіраль (вторинна структура ДНК). Відстань між сусідніми азотистими основами становить 0,34 нм, крок спіралі дорівнює 3,4 нм і містить десять пар основ, а її діаметр — близько 2 нм (мал.10). Самоподвоєння ДНК. Принцип комплементарності лежить в основі здатності молекули ДНК до самоподвоєння (реплікації). Послідовність нуклеотидів у новоствореному ланцюзі визначається їхньою послідовністю у ланцюзі первинної молекули ДНК, яка слугує формою (матрицею). Отже, завдяки тому, що в дочірніх молекулах ДНК один ланцюг успадковується від материнської молекули, а другий -синтезується заново, вони є точною копією материнської ДНК. За певних умов (дія кислот, лугів, нагрівання тощо) відбувається процес денатурації ДНК - розрив водневих зв'язків між комплементарними азотистими основами. При цьому двоспіральна ДНК повністю або частково розпадається на окремі ланцюги і втрачає біологічну активність. Денатурована ДНК після припинення дії вказаних чинників може відновити двоспіральну будову завдяки встановленню водневих зв'язків між комплементарними нуклеотидами (процес ренатурації ДНК). Лінійна ДНК має форму видовженої, компактно скрученої молекули. Наприклад, довжина ДНК найбільшої хромосоми людини дорівнює 8 см, але вона скручена так, що вміщується у хромосомі завдовжки 5 нм. Це можливо завдяки тому, що дволанцюгова спіраль ДНК зазнає подальшого просторового ущільнення, формуючи третинну структуру - суперспіраль. Така будова характерна для ДНК хромосом еукаріот і зумовлена взаємодією між ДНК і ядерними білками. У більшості прокаріот, деяких вірусів, а також у мі-тохондріях і хлоропластах еукаріот ДНК не сполучається з білками і має кільцеву структуру. Функції ДНК. Як вам уже відомо, одиницею спадковості є ген -ділянка молекули ДНК (у деяких вірусів - РНК). Ген містить інформацію про послідовність амінокислотних залишків поліпептидів, молекул транспортної або рибосомної РНК. Він є елементарним носієм спадкової інформації (детальніше про організацію генотипу різних організмів йтиметься далі). Таким чином, ДНК зберігає спадкову інформацію і забезпечує її передачу дочірнім клітинам під час поділу материнської. Рибонуклеїнові кислоти (РНК), як і ДНК, є полімерами. Переважна більшість молекул РНК складається з одного ланцюга, за
|