висновки

Первісні еукаріоти (джгутикові одноклітинні організми) виникли від прокаріот у першій половині протерозойської ери і незабаром по тому розділились на одноклітинні рослини (водорості), тварини (найпростіші) та гриби. Формування складного геному, ядерної оболонки, домінування статевого способу розмноження та здатності до ускладнення організації еукаріот зумовило їхні широкі адаптивні можливості та подальшу бурхливу еволюцію.

На думку більшості вчених, багатоклітинні організми виникли від колоніальних предків. Ймовірні шляхи походження багатоклітинних тварин пояснюють гіпотези фагоцители І.І.Меч-никова та гастреї Е.Геккеля.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Коли виникли і що становили собою перші еукаріотичні організми? 2. Які гіпотези походження багатоклітинних тварин вам відомі? 3. Які особливості будови еукаріот унеможливлюють горизонтальний (міжвидовий) обмін спадковою інформацією у цих організмів?

Подумайте: чому еукаріоти мають значно більшу видову різноманітність порівняно з прокаріотами?

§ 91. ПЕРШІ БАГАТОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ФОРМУВАННЯ ВОДНИХ БІОЦЕНОЗІВ

Пригадайте: які відділи водоростей та типи тварин вам відомі? Які їхні найхарактерніші риси?

Розвиток життя наприкінці протерозойської ери. В останній, вендський період протерозойської ери, який тривав близько 80 млн років, на мілководдях морів сформувалась особлива біота. Основними продуцентами на цей час були ціанобактерії та перші рослини - зелені водорості (виникли на початку вендського періоду). Найпоширеніші тварини - кишковопорожнинні - належали переважно до особливих викопних класів. Серед них виділяють дві життєві форми: плаваючі (медузи) та сидячі (поліпи). Деякі з них досягали метра в діаметрі. Від таких форм з променевою симетрією в середині періоду виникли повзаючі та плаваючі двобічносиметричні тварини. Серед них були несегментовані та сег-ментовані організми, у деяких з останніх на кожному сегменті тіла знаходилась пара кінцівок. Ці тварини, відомі лише за відбитками, ще погано вивчено і їхню систематику не розроблено. Наприкінці протерозойської ери внаслідок біосферної кризи вендська біота зруйнувалась, і більшість її видів вимерло, за винятком ціанобактерій, зелених водоростей та частини кишковопорожнинних, подібних до сучасних медуз.