кожний сегмент якого має дві пари ніжок. Знайдено також наземних хижаків - скорпіонів. Усі ці тварини мало відрізнялися від сучасних.

Девонський період (почався 400 млн, а закінчився — близько 350 млн років тому) має виняткове значення в історії біосфери. Саме тоді наземні екосистеми зайняли значні площі суходолу, а хребетні вийшли на нього. Цей період характеризується великим різноманіттям клімату, частими коливаннями рівня Світового океану, процесами гороутворення тощо.

У морях на початку періоду вимерло багато груп безхребетних, серед них більшість трилобітів, а наприкінці - панцирні риби та щиткові. Значну площу зволожених частин суходолу займали ліси з дерев'янистих вищих спорових - плаунів (мал.163), хвощів, папоротей (риніофіти наприкінці періоду вимерли). З'являються перші голонасінні, що належали до класу насінних папоротей. Ці рослини зовні нагадували папороті, однак розмножувались за допомогою насіння. З безхребетних тварин суходіл опанували павуки та кліщі.

Девонський період часто називають «віком риб». Дійсно, в цей час у морях виникають хрящові риби (первісні акули та деякі інші). В прісних водоймах сформувались кісткові риби. Вважають, що плавальний міхур у них слугував для додаткового дихання атмосферним повітрям, оскільки у воді прісних водойм багатих на гниючі рештки вищих спорових рослин, розчиненого кисню було мало.